Що робити, якщо зламався касовий апарат

Зустрічаються випадки, коли реєстратори розрахункових операцій (РРО) виходять з ладу через несправність або у зв’язку з відсутністю зв’язку чи електропостачання.

В такому разі є два варіанти проведення розрахункових операцій:

— якщо електроенергія є, а реєстратор розрахункових операцій вийшов з ладу, то можна використати резервний РРО. Але він обов’язково має бути зареєстрований в органах ДФС;

— у випадку, якщо електроенергії немає або відсутній резервний РРО, то можна використати розрахункову книжку. Вона також повинна бути зареєстрована в органах ДФС.

Але треба пам’ятати, що без основного РРО можна працювати не більше 7 робочих днів.

Якщо гарантійний ремонт не можна забезпечити у такий термін, то центр сервісного обслуговування зобов’язаний не пізніше сьомого робочого дня з моменту прийняття приладу в ремонт ввести в експлуатацію належним чином зареєстрований на суб'єкта господарювання резервний реєстратор розрахункових операцій.

При проведенні операцій з використанням розрахункової книжки після встановлення відремонтованого чи резервного РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з книжкою.

У випадку обнулення оперативної пам’яті відповідно до контрольної стрічки необхідно провести через РРО суми за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

На запитання відповідала начальник відділу контролю за проведенням розрахункових операцій та проведення фактичних перевірок Юлія Товстоног.