Житловий кодекс: українців позбавлять права на життя

Що тут говорити, влада розкрила карти. А якщо точніше, олігархічний уряд, мабуть, вже навіть не намагається приховати своїх намірів остаточно обібрати український народ переслідуючи банальні бізнесові інтереси.

Інакше, як ще можна зрозуміти те, що незважаючи на численні претензії, висловлені відносно відверто соціально небезпечного Житлового кодексу, "реформаторська" влада наполегливо намагається зараз винести його на друге читання в сесійний зал Верховної Ради?

Адже ми з вами пам'ятаємо, що після прийняття кодексу 7 лютого 2011 року за основу (проти чого рішуче протестувала фракція КПУ), його відкликали на переробку з-за те, що в адреса законопроекту надійшло 549 (!) депутатських пропозицій і зауважень, а 20 громадських (підкреслюю - громадських) організацій підписали "Маніфест проти житлового рабства".

Практично у всіх великих і малих містах сотні тисяч українців вийшли тоді на мітинги і протести проти антинародного документа.

Люди сказали своє слово, і народу, здавалося б, вдалося домогтися свого - документ-таки відкликали. Але незважаючи на відкритий протест народу, влада лише через якихось три місяці знову пропихає Житловий кодекс на розгляд. Які зміни можна було зробити за цей мізерний термін у фундаментальному, складному, важливий документ?

Відповідь проста - косметичні, щоб сховати і замаскувати ті антинародні норми, які в ньому містяться і зачіпають інтереси більшості громадян країни. Тут вже важко сказати, що влада не чує голос народу, адже його неможливо не почути. Очевидно, керівництво країни просто перестала загравати з народом і пішла в агресивне наступ, мовляв: "Не хочете нам вірити - не треба. Ми і без вас впораємося".

І вже адже не тільки налякані безжалісними намірами українці голосять про беззаконня, яке необхідно припинити, про порушення Конституції і фундаментальних прав людини на життя, на свободу, на житло.

Загальновідомо,що багато незалежні експерти дійшли висновку: справжня мета законопроекту - в розділі грошових потоків житлово комунальної галузі "між декількома діловими групами, які хочуть узаконити житлове кріпацтво і поповнити собою число швидких мільярдерів в Україні".

Що ж, ми з вами люди не дурні, і можемо зрозуміти тих нещасних, чиї уми пленились шелестом купюр і дзвоном монет. Тим більше, що у випадку з дерибаном Житлової галузі, мова йде не про 33 серебрянниках...

ЖКГ - це десятки, сотні мільярдів гривень. Давайте ще раз згадаємо, які "сюрпризи" готує нам Житловий кодекс, який "реформатори" таки мають намір прийняти.

УКРАЇНЦІВ ПОЗБАВЛЯЮТЬ ПРАВА НА ЖИТТЯ.

Для багатьох виходить саме так, адже влада, всупереч вимогам Конституції, хоче зняти з себе будь-яку відповідальність за забезпечення житлом громадян країни. А багато українців просто не мають своєї даху над головою.

"Реформатори" наполягають на тому, що громадянин зобов'язаний сам подбати про себе і самостійно купити житло. Але що робити з цими рекомендаціями соціально незахищеним верствам населення, яким грошей не вистачає на те, щоб елементарно є, не те, що на квартиру?

Що робити робітникам і молодим фахівцям, які працюють у бюджетній сфері, медикам, вчителям, яких держава забезпечила такий оплатою праці, що їхня річна зарплата в сумі менше, ніж спекулятивна вартість одного квадратного метра житла?

І якщо зараз з цим можна якось боротися, після прийняття Житлового кодексу ми перейдемо точку неповернення, і відсутність даху над головою у цих людей буде гарантовано.

НАС ЗМУСЯТЬ ПЛАТИТИ ЗА РУЇНИ.

Прийнявши Житловий кодекс, влада перекладе всі труднощі і проблеми зруйнованого за 20 післярадянських років житлового господарства на плечі населення, так як люди будуть зобов'язані створювати об'єднання співвласників будинків ОСББ і брати будинку на свій баланс.

Так, в умовах, коли після розвалу радянської системи ЖКГ, у житлове господарство прийшли розруха і злодійство, соціально активні мешканці змушені більш ефективно управляти своїми багатоквартирними будинками, взявши на себе більше обов'язків. Але очевидно, що говорити про це можна лише за умови, що держава спочатку призведе ці будинки в порядок за рахунок бюджету.

Потрібно утеплити їх, зробити капремонт дахів, підвалів, внутрішньобудинкових мереж, ліфтів, і тільки після цього передати будинок на баланс мешканців, створивши для цього всі необхідні умови. І це не фантазії - так вчинили влади багатьох східноєвропейських країн.

А що відбувається у нас?

Прикладів сотні тисяч - практично кожний з нас живе в такому прикладі - напівзруйнованому, що протікає, з постійно віконного трубами і легким, але наполегливим душком газу. При цьому, спущений Кабміном в області план створення ОСББ вимагає реєструвати по 30-50 таких об'єднань в обласних центрах.

А грошей на капітальні ремонти у місцевих бюджетах закладено всього на 50 будинків в рік, і то лише на латання дірок, а не на комплексні роботи. І ось в таких умовах, коли житловий фонд країни перетворився на які доживають свій вік руїни, влада хоче опинитися від відповідальності за його зміст і дбайливо передати ці "кермо" у наші руки.

ПЛАТИТИ ПО-БАРСКИ.

І платити за цей рушащийся житлофонд доведеться шалені гроші. Вивчаючи Житловий кодекс навіть не озброєним оком зрозуміло, що цілі цього "епічного" документа зводяться зовсім не до реформування житлово-комунального комунальних правових відносин і самого господарства. Він створений під інтереси забудовників і "керуючих компаній" (про що, як ми писали вище, і говорять експерти).

У гонитві за банальними бізнес-інтересами, влада має намір перенаправити гігантські грошові потоки платежів за комунальні послуги від комунальних підприємств у приватні фірми. І потоки ці зростуть ще більше, адже в Житловому кодексі заповзято прописані нескінченні підвищення ціни на компослуги і пеня за їх несвоєчасну оплату.

Природно, під контролем бізнесменів ціни на послуги стрімко zoom (бізнес є бізнес...), приватники будуть економити на людях і на якості послуг, нарощуючи свій прибуток. А українці потраплять в повну залежність від цих приватників, адже комунальна сфера у багатьох аспектах є природним монополістом, альтернативи міськводоканалу або централізованого опалення у нас немає.

НАС ВИКИНУТЬ НА ВУЛИЦЮ.

Найцікавіше в Житловому кодексі те, що навіть мають сьогодні дах над головою українці, можуть дуже швидко її позбутися. Під диктовку МВФ автори законопроекту готують в Україні переділ квартирного фонду.

Справа в тому, що новий кодекс робить власників квартир практично безправними. Контролюючі житлово-комунальний фонд компанії зможуть викидати людей на вулицю без надання іншого житла, забирати квартири за прострочення платежів і у зв'язку з суспільною необхідністю". Природно, банківський капітал вже націлився на сотні тисяч заставних та іпотечних квартир і житлових будинків.

Зацікавлені в цьому і будівельні магнати, яким потрібно розчищати будмайданчика в центральних районах міст під торгово-розважальні центри, зносячи комунальні житлові будинки. Здавалося б–ну, це абсолютно нереально. Що ж, давайте подивимося на досвід Російської Федерації, в якій житлову реформу провели раніше, і росіяни вже пожинають плоди.

Ось лише кілька прикладів, відомих з відкритих джерел. Судові пристави викинули з квартири прапорщика МВС у Санкт-Петербурзі за комунальний борг в 35 тисяч рублів (майже 10 тисяч гривень). Посвідчення ветерана і ордена не допомогли.

А інструктора з шахів з Виборга викинули з квартири за те, що її брат, який жив на іншій половині їх житла, заборгував 20 тисяч рублів комуналки (всього 5 з половиною тисяч гривень). І не дивлячись на те, що суд визнав неправомірність цих дій судових приставів, квартиру встигли продати і тепер повернути її неможливо. Викинули на вулицю і сім'ю з одинадцятьма дітьми!

Вони просто не могли впоратися з комунальними послугами, які в однокімнатній квартирі коштують близько 2,3 тисяч гривень. А тут слід зауважити, що наш Житловий кодекс багато в чому фактично дублює свого російського попередника. Враховуючи цю обставину, якщо ми дамо українському уряду прийняти Житловий кодекс, то нам краще відразу починати збирати речі.

Крім цього в РФ, як зараз нам загрожують, таки переклали тягар утримання будинків на плечі їх жителів, які повинні були створити товариства власників житла (ОСЖ), або наймати приватну або державну керуючу компанію (КК). Тільки ОСЖ або КК уповноважені підписувати угоди з постачальником житлово-комунальних послуг. Але більшість людей, як показав досвід, інертні в питаннях управління своєю власністю.

І з цього справа створення ОСЖ взяла у свої руки владу. Оскільки практично в кожному будинку є не приватизовані квартири, фактично належать державі, вона теж має право брати участь в управлінні будинком. І органи держвлади почали захоплювати владу над будинками, організовуючи фіктивні зборів мешканців і беручи потрібні рішення - швидко створювали ОСЖ і брали над ними контроль.

Такі ОСЖ вибирали "правильні" КК, які від її імені укладали договори з постачальниками жив-компослуг, закладаючи в кошторис і свій прибуток.

Як підсумок - "потрібні люди" непомірно збагачуються, а звичайні громадяни платять піднебесні ціни за ЖКГ. Все це чекає на нас.

ЩО РОБИТИ?

Питання важливе, і вирішувати його потрібно швидко, поки не стало пізно.

Принципову позицію проти ухвалення "реформаторського" Житлового кодексу продовжують утримувати деякі партії в ВР, серед яких і КПУ. Їм вже вдалося вгамувати бізнес-апетити української влади, і змусити її відкласти розгляд цього "епічного" документа, коли він пройшов перше читання.

Але довго олігархи-"реформатори" терпіти не можуть і знову пропихивают у Верховну Раду соціально небезпечний проект, який, як ми бачимо, не тільки прав і свобод. Зараз постає більш гостре питання - питання боротьби за життя людей, яким загрожує Житловий кодекс в нинішній редакції.

Якщо ми не хочемо платити за не ремонтовані з моменту розвалу СРСР, напівзруйновані будинки нечувані суми, як за палаци, або того гірше - позбутися даху над головою, не можна допустити, щоб Житловий кодекс був прийнятий урядом. Боротися треба зараз - до того, як всі ці проблеми обрушилися на наші плечі. Потім буде пізно.

Володимир Меленевський, економічний експерт