Об'їзну дорогу проґавили!

Як „громадські слухання” стали „громадським обговоренням” або Чому депутати і влада знають Статут Чернігова?

14 квітня в Чернігові не відбулися громадські слухання на тему питання будівництва в районі вулиці Савчука.

Участь в них взяли близько 150 чоловік.

Більшість з них - жителі мікрорайону. Але на слухання прибули також депутати місцевих рад, представники ЗМІ, громадських організацій тощо.

Міську владу на слуханнях представляли заступник міського голови Олександр Сердюк та головний архітектор Людмила Павлінська.  

Слухання проводилися згідно з Статутом…

Громадські слухання відбувалися згідно з процедурою, передбаченою Статутом територіальної громади м. Чернігова.

Їх проведення регулює стаття 50 цього документу.

Слухання були скликані згідно з процедурою – з ініціативи міського голови, який підписав відповідне розпорядження, як і передбачає Статут за 10 днів до дати проведення заходу.

За Статутом, відкрив і проводив слухання секретар міської ради, а на захід були запрошені відповідальні за вказаний напрямок посадовці.

Незважаючи на все це, громадські слухання були зірвані.

Захід, рішення якого мало б бути винесене на розгляд міської ради, перетворився на звичайне „громадське обговорення”, яке не має жодної юридичної сили.

…Якого депутати і влада не знають

Чому так сталося?

А тому, що деякі депутати міської ради, що приймали Статут, неправильно трактують його положення. Не будемо судити, робилося це навмисно чи через необізнаність, але…

На початку заходу начальник відділу зв’язків з громадськістю міськради Ірина Соломаха оголосила, що на слухання зареєструвалися 157 осіб.

Відразу після цього голова фракції БЮТ Світлана Глущенок сказала в мікрофон, що ці громадські слухання будуть недійсними – не можна приймати жодного протоколу і офіційного рішення, адже воно буде оскаржене

Представники влади, очевидно, врахували це зауваження.

Більшість людей в залі були налаштовані проти будівництва.

Тому коли б приймався протокол, то головна теза владі не грала б на руку. Влада не могла не використати такого подарунку від БЮТ!

Ірина Соломаха (яка так само не знає Статут, або просто вирішила використати цю ситуацію?) погодилася зі Світланою Глущенок і гарантувала, що жодного протоколу не вестиме і рішення за підсумками слухань прийматися не будуть.

Все!

На цьому громадські слухання закінчилися і перетворилися на „громадське обговорення”. Без жодної юридичної сили! Хіба не це потрібно було владі? Незрозуміло лише одне, чому ініціатором стали депутати від БЮТ, які уже під час обговорення виступали категорично проти забудови?

Аргументуючи неможливість проведення громадських слухань, Світлана Сергіївна посилалася на Статут.

Вона сказала, що цей документ передбачає: для того, щоб слухання відбувалися, потрібно зареєструвати не менше 500 осіб. 14 квітня було 187. Отже, слухання недійсні! Красиво! Але неправда.

Якщо прочитати Статут територіальної громади, то картина стає зовсім іншою. Цей документ складається з 58-ми сторінок, на більшості з яких нічого важливого немає. Відкриваємо статтю 50 – „Громадські слухання”.

Вона складається аж з 18 статей. Вперто шукаємо норму, що регламентує мінімальну кількість учасників громадських слухань. Нема такого пункту!

До-речі, Закон України „Про місцеве самоврядування” у статті 13 так само не регламентує кількість учасників громадських слухань, а покладає цю функцію на Статут територіальної громади.

Звідки ж тоді взялася інформація, яку озвучила вельмишановна лідер фракції БЮТ, яка брала активну участь у вдосконаленні Статуту?

Скоріше за все з пункту 7 статті 50 Статуту. Ось цитата:

„Громадські слухання з ініціативи жителів міста проводяться за наявності колективного звернення з відповідною вимогою, яке підписане не менш як п’ятьмастами жителями міста – активними суб’єктами міського самоврядування”

Подарунок міській владі… від БЮТ

Коментарі, як то кажуть, зайві. Якщо навіть депутати міськради не можуть відрізнити проведення громадських слухань з ініціативи міського голови та жителів міста, а також кількість підписів з кількістю присутніх, то про що можна говорити?

Таким чином, у Чернігові були зірвані громадські слухання, що були оголошені та проведені згідно зі Статутом. Резолюція слухань однозначно заперечувала б будівництво по Савчука. Але вона не була прийнята.

На кращий результат міська влада і не могла б сподіватися! Дивно, що такий „подарунок” зробила фракція, що позиціонує себе як опозиційна до виконкому. Представники влади, звичайно, не могли не використати таку „медвежу послугу”.

Чим керувалися БЮТівці, коли фактично зривали слухання? Важко сказати. Можливо, це проста наївність та незнання Статуту, а можливо, епізод якоїсь багатоходової комбінації.

Але факт лишається фактом. Найбільші борці зі „знищенням Горсаду” та „будівництвом дороги життя” обдурили самі себе і не використали шанс прийняти резолюцію, яка на 100% грала б їм на руку.

Дивне якесь у нас місто, що тут скажеш…

„Громадська болтологія” з елементами PR

Описувати події, що відбувалися після згаданого інциденту, немає ніякого сенсу. Бо вони вже не мали ніякого значення. Тим більше, що те, що відбувалося в залі Палацу культури ніяким іншим терміном, як „болтологія” назвати не можна.

Першим слово взяла Людмила Павлінська. Свою розповідь головний архітектор розпочала з історії розробки Генерального плану (добре, що не згадала історію типу: «…когда земной шар был еще тепленьким, и по нем бегали мамонты и слоны…») і неодноразово підкреслила, що вона особисто ніякого відношення до розробки цього плану не має.

Але постійно наголошувала, що там і тільки там потрібно будувати нові будинки, торгово-розважальні центри, дороги тощо.

Бо майданчиків для будівництва у місті просто катастрофічно не вистачає. Будувати вільно можна, на сьогодні лише на Масанах. А зносити приватний сектор чомусь інвестори не бажають. Тому потрібно завершити забудову цього мікрорайону, яку не змогли завершити ще в часи СРСР.

Головний архітектор розповідала доволі довго та цікаво, але люди не дуже її слухати хотіли (деякі з них були спеціально «заряджені» на скандальчик) і перебивали, задавали (іноді й «некрасиві») питання, що не відносились до її компетенції.

Це дало змогу тій же Світлані Глущенок наголосити, що «люди не вірять жодному вашому слову» і запропонувала «звільнити такого архітектора, як ви». Хоча це питання доцільно було б, мабуть, виносити на сесію.

Доречно звернути увагу, що жоден з депутатів міської чи районних рад від БЮТ чомусь, представляючись, не наголосив на своїй партійній приналежності.

Цікаво, що рішення щодо будівництва на Савчука, 7б, було прийнято депутатами в листопаді минулого року. Значить, за нього було віддано не менше 26 голосів. Якщо послухати народних обранців зараз - всі вони голосували проти. Як таке може статися, також незрозуміло.

Барон Мюнхаузен винуватий?

А невдовзі дійшла черга й до заступника міського голови Олександра Сердюка, який посилаючись на фільм про барона Мюнхаузена, звинуватив і громадські організації, і партії, і журналістів, в тому, що слова перекручують, хто як хоче.

І не розповідав він під час сесії щодо «об’їзної» дороги (сам власними вухами чув), і що буде вона 15 метрів вширшки, і що так вона потрібна для розгрузки центру міста від легкових автомобілів.

Та цього разу він ще й зазначив, що будівництво такої дороги (хоча й не об’їзної) потрібно для розвитку туризму.

Тобто, автомобілі з туристами повинні проїздити по цій дорозі, аби не заїжджати на Вал, не заглядати в музеї, а їхати зразу ж до вулиці Молодчого (мабуть, якраз там знаходяться всі всесвітньовідомі історичні  пам’ятки Чернігова).

А потім повідомив, що дуже скоро якраз туризм стане основним наповненням міського бюджету.

Мабуть, якщо цю дорогу побудуємо та 21 мікрорайон (разом з «Горсадом») забудуємо, перекриємо шлях городянам до пляжу, збудуємо там Лас-Вегас чи Атлантік-Сіті тощо, і тоді грошики до бюджету міста від грошовитих туристів потечуть такими бурхливими ріками, що не потрібно в місті навіть буде працювати.

Правда, в це не дуже віриться. Тим більше, що у відділі туризму міської ради працює лише дві особи. 

А щодо будівництва на Савчука, то всі дозволи є, підкреслив Олександр Сердюк. А у дороги все ще попереду, хоча вона існує у всіх (давно затверджених) міських програмах.

Екологи кажуть: „Будувати не можна!”

А от люди таких пояснень слухати чогось не захотіли, почали вимагати конкретики. І тут, з’явилась біля мікрофона представник державної екології та повідомила присутнім, що будувати в цьому мікрорайоні (навіть, Савчука, 7б) НЕ МОЖНА. І назвала відповідні статті та терміни чинного законодавства. І почалось.

Головний архітектор навіть звинуватила еколога в поганому знанні теми предмету, і в тому, що чому ж не передали ці документи на виконком тощо.

А народ почав звинувачувати владу, в тому числі міського голову Олександра Соколова, що «бреше прямо на камеру на міському телебаченні, кажучи що на Савчука ростуть не вікові дерева, а лише чагарники…» тощо. А потім дісталося й всім присутнім представникам міської влади, яких звинуватили в тому, що вони не є корінними чернігівцями, тому й займаються таким «беспределом».

Та ще й роблять це все таємно (в кулуарах) і тому потрібно змінити склад депутатського корпусу, що вже сам себе вичерпав. І потрібні позачергові вибори. А ще…

Взагалі, говорили ще дуже багато і не завжди щодо суті питання. Згадували і повінь, і екологічні катастрофи, і природу (мати нашу), і котеджну забудову, і Ялівщину, і незаселені готові будинки на Єськова та Родімцева, і музичну фабрику, і інші підприємства, і дуже багато всякого різного, що на думку кожного окремого виступаючого, відноситься до прорахунків влади міста.

В кінці-кінців три години розмов, взаємних образ, криків, заяв, відвертого самопіару тощо завершились, практично, нічим – всі розійшлися не знайшовши спільної думки чи конкретного рішення.

Тільки мучить й досі питання – чому ж наші міські партійці й досі не подали до суду на рішення міської ради (якщо воно дійсно незаконне) щодо забудови в цьому районі. Чи ці питання потрібні їм просто для підвищення свого рейтингу (авторитету) в місті та для проведення мітингів біля міськради під час сесії.

От якраз завтра й відбудеться чергова сесія. Можливо, знову щось агітаційне й побачимо. Але ж хочеться конкретики та депутатської (партійної) рішучості, аби життя у місті дійсно поліпшувалося…

P.S. Просимо не розцінювати даний матеріал як спробу дискредитувати фракцію БЮТ чи її окремих депутатів. Автори з великою повагою ставляться до політично сили, яка користується повагою 40% жителів міста. Але описані події не могли пройти повз увагу нашої громадської організації, яка наполягає на тому, що депутатам міської ради та посадовцям потрібно більш відповідально ставитися до своєї роботи.