«Залізо» колишнього військового: Дитячі майданчики розвивають бізнес

Свій перший тренажер Олег Руденко, президент компанії «Інтер атлетика», змайстрував з металобрухту і деталей армійської техніки. Зараз керує заводом з виробництва тренажерів.

Виробництво розміщене у Чернігові. Перед остаточним вибором Олег Руденко проінспектував 96 об'єктів нерухомості.

Ідея робити спортивне устаткування виникла у Олега Руденко ще в час його навчання у вищому донецькому військово-політичному училищі інженерних військ зв'язку. Спортивне устаткування, що існувало на той час, залишало бажати кращого, а коштів придбати дорогий інвентар у армії не було.

Після закінчення училища в 1998 році молодий офіцер Олег Руденко проходив службу в одному з полків Червонознаменного Одеського військового округу. Будучи позаштатним начальником полку по фізичній підготовці, він став сам придумувати різні снаряди з металобрухту і залишків військової техніки. Це було просте спортивне спорядження: лави, штанги, гантелі, бруси, турніки.

Перекладаючись з одного місця служби на інше, Олег залишався вірним своєму хобі і продовжував майструвати спортобладнання. Його захоплення стало настільки серйозним, що він вирішив облаштовувати імпровізовані спортзали: обладнав їх і в натяжних брезентових наметах, і в бомбосховищах, оскільки спеціальних приміщень йому не виділяли.

У кінці 80-х армія почала поступово скорочуватися. Що займає активну життєву позицію Олег не бачив потенціалу для свого розвитку. У 1993 році він добровільно покинув службу і влаштувався рядовим співробітником в приватну компанію.

Від рядового менеджера до власника компанії

І тут Олег Руденко вирішив не зраджувати своєму захопленню. Фірма, в якій йому запропонували місце менеджера по продажах, торгувала спортивним устаткуванням вітчизняного виробництва. У цій компанії Олегу вдалося за декілька місяців зробити запаморочливу кар'єру: від менеджера до директора.

Через 5 років, в 1998 році, Олег викупив у власника фірму, в якій трудився найманим топ-менеджером, і став її власником.

Продажі тренажерів йшли успішно. Фірма Руденко навіть відкрила своє представництво в Москві. Але в якийсь момент виробники тренажерів, з якими співробітничав підприємець, почали шукати легші і швидші шляхи заробітків. І один за іншим почали зупиняти свої підприємства і перепрофілювати діяльність. Так компанія Олега втратили основних постачальників.

Чим займатися далі, Руденко довго не думав. Він вирішив самостійно проводити спортивне устаткування: штанги, гантелі, лавки, силові тренажери. Що виготовити своїми силами буде неможливо, наприклад, велотренажери та бігові доріжки імпортувати з-за кордону. На той час в компанії Олега працюють його старі друзі, яких він знав ще у військовому училищі і потім на службі – Євген Аніканов і Олексій Лебедько. Друзі виступили засновниками нової фірми по виробництву тренажерів.

Будинок – у Києві, бізнес – у Чернігові

Щоб стати лідером на ринку і розвинути успішне підприємство з конкурентноздатною продукцією, Олег Руденко і його компаньйони почали відвідувати міжнародні виставки, знайомитися зі світовою індустрією спортивно-тренажерного устаткування, набиратися досвіду.

Одночасно вони підшукували майданчик для запуску виробництва. Це виявилося важким завданням. Олег і його товариші подивилися 96 об'єктів, але жоден з них не відповідав їх вимогам. Тільки 97-а спроба виявилася результативною.

Підприємці знайшли приміщення колишнього складу будматеріалів у Чернігові. Далеченько від Києва. Але, з іншого боку, розсудили підприємці, в Чернігові є вся необхідна для успішного розвитку бізнесу інфраструктура. Зручна транспортна розв'язка, близькість до кордону.

Крім того, Чернігів – місто з машинобудівними традиціями, а значить, тут можна знайти в достатній кількості досвідчених робочих, причому з нижчим, ніж в столиці, рівнем оплати праці.

Для розробки технологій і дизайну тренажерів Руденко і його партнери створили ціле конструкторське бюро. Відремонтували склад, на якому були відсутні навіть розетки. Верстати і необхідне устаткування збирали по всій Україні.

«А ідеї майбутніх спортивних моделей народжувалися у всіх, починаючи від власників бізнесу і закінчуючи рядовим персоналом», — згадують бізнесмени.

Першою продукцією компанії «Інтер Атлетика» стали шведські стінки і ще 17 моделей тренажерів. Сьогодні ж асортимент продукції, яку проводить компанія, розширився до декількох сотень моделей.

Оскільки Олег Руденко довгий час займався торгівлею, проблем з реалізацією власної продукції у його нової компанії не виникло. Вона поставлялася замовникам по вже напрацьованих раніше каналах збуту. При цьому ціна спортивного устаткування Руденко була значно нижча імпортною. Продажі пішли вгору.

Дитячі майданчики розвивають бізнес

Сьогодні бізнес «Інтер Атлетики» складається з трьох напрямів:

• виробництво і продаж спортивних товарів населенню: тренажери, штанги, гантелі;
• створення спортивно-тренажерних залів і фитнес-центров «Під ключ»;
• виробництво спортобладнання для вулиці і дитячих спортивно-ігрових майданчиків.

В даний час частка вуличного спортобладнання у виробництві «Інтер Атлетики» складає всього 25%. Але в компанії вважають цей вид продукції найперспективнішим, оскільки попит на нього росте найдинамічніше. Адже «Інтер Атлетика» вже три роки встановлює за замовленням Міністерства у справах сім'ї, молоді і спорту дитячі майданчики по всій Україні. Їх вже 400 у всіх регіонах країни.