Давай гроші на бочку...

«Високий Вал» отримав статтю з «компліментами» на адресу однієї з банківських установ Чернігова. Подаємо без скорочень.

Аби не бути звинуваченими в упередженості, пропонуємо надсилати матеріали про подібні випадки і в інших установах. Розглянемо можливість публікації спростувань або пояснень стосовно піднятої проблеми:

Отримала я влітку пластикову банківську картку. І ось вже півроку отримую за нею свою зарплатню. І всі ці півроку, як кажуть, “восторгам моим нет предела”.

Топаєм в Європу!

Ще коли я почула частину “СОЦ” у назві цієї прекрасної фінансової установи, мені чомусь одразу пригадалися черги, дефіцити та інша істерія нашого “прекрасного” минулого. Інтуїція не підвела.

Світлим майбутнім у нашому випадку стала спрощена система отримання коштів. Правильно, навіщо вистоювати у черзі до рідної бухгалтерії за зарплатнею?

Колишні наші вожді запевняли, що у комуністичному майбутньому грошей не буде. Вони вгадали – тепер у мене є шматочок пластику з гордою назвою – банківська картка. І я разом зі своїми колегами займаю іншу чергу. Як і ті наші співгородяни, які повірили обіцянкам добрих дядь і тьоть з “Укрсоцбанку”.

Розумний в гору не піде?

Ми всі разом вимушені годинами чекати, коли отримаємо свої зароблені гроші у відділенні цієї фінансової установи. Бо шлях до світлого майбутнього і не повинен бути легким. Тож пропускних пунктів туди, тобто банківських автоматів, багато не влаштовували. Бо хто ж тоді у чергах штовхатися буде і виясняти: “а ви тут не стояли”.

Крім того, більшість банкоматів не витримують морозу, спеки та фінансових запитів наших людей. І ще бозна чого. З технічними несправностями цих диво-винаходів людської думки я стикалася незалежно від пори року.

Війна війною, а обід…

А режим роботи самих банківських відділень – це просто мрія бюрократа. Працюють до чотирьох годин дня. Тоді як більшість клієнтів банку – до вісімнадцятої. І перерва якраз зручна – з 13 до 14 години – єдиний час, коли й клієнти можуть вирватися з роботи.

Є ще одна добра задумка – примусити клієнта постійно носити  із собою паспорт. Пам’ятаєте, як колись “Без бумажки, ти – …”. немає паспорта – немає й грошей. А вам що, не потрібен паспорт щодня? То ви, мабуть, не клієнт цього банку.

Запасаєм стратегічний продукт!

Також  мені дуже пощастило в магазинах, які обслуговують картку “Укрсоцбанку”. Вперше, безуспішно спробувавши зняти гроші  у банкоматі, я пішла до такого магазину. Зайшла, набрала продуктів, збираюся розраховуватися. І тут чую відповідь касира: “У нас не працює термінал вашого банку, чому не спитали”. Ну, от виявляється, я ще й винна. І чого взагалі прийшла до магазину? Це вам нічого не нагадує?

Ще одна моя ситуація – це взагалі привід для філософських роздумів. В одному  магазині мій шматочок пластика згодилися прийняти, лише коли я куплю товарів більше ніж на 20 гривень. Якщо вам не потрібно нічого на таку суму, беріть щось “в нагрузку”. Взяв пиво – бери й туалетний папір, так, про всяк випадок.

Отака весела вийшла історія. З одного боку, пластикові картки – це дійсно по-європейськи. А з іншого – дивлячись хто цю картку обслуговує.