“ШТРАФНІ” МІСЦЯ ДАІ, або Кругова порука на трасі Чернігів-Київ

Автомагістраль Чернігів-Київ чернігівські водії маршруток долають здебільшого за 90 –100 хвилин. Здається, технічно це зробити дуже важко: адже обмежувальні знаки швидкості виринають то тут, то там практично біля кожного населеного пункту.

Але водіїв рятує взаємовиручка: вони заздалегідь інформують один одного про співробітників міліції, які виїхали контролювати рух. Знаковий кивок руки зустрічному перевізнику – і все зрозуміло: дорога попереду чиста, без нагляду. Отож пасажири завдяки неодноразовому порушенню правил доставляються у столицю та назад швидко, без особливих проблем.

 Про цю прозаїчну щоденну деталь життя автомагістралі можна було б і не згадувати, якби не сумніви, які виникли у зв’язку з доцільністю виставлення окремих обмежувальних знаків. Таке враження, що колись їх поставили на автомагістралі не для поліпшення руху, його безпеки, а для ДАІ, штрафів.

Ось, наприклад, село Красилівка, яке перетинає автомагістраль з двома широкими полосами руху. Через неї зроблено навісний пішохідний міст. А в той же час цей населений пункт треба проїхати-“проповзти” зі швидкістю, не вищою 60 кілометрів. Топчіївка нічим не відрізняється від Красилівки: така ж ширина автомагістралі, є пішохідний міст. Але це село можеш проминути зі швидкістю, більшою 100 кілометрів на годину.

 Чим відрізняється на автомагістралі с.Прогрес від с.Красне? Нічим! Однак в першому діє обмеження на швидкісний рух, а в іншому – ні. Чому? До першого ближче доїхати інспекторам?

 Автомагістраль за останні роки значно поліпшили, розширили. А ось дорожні знаки, схоже, на багатьох відрізках дороги залишили старі. Усе це створює незручності для водіїв, змушує перевізників постійно бути “винними”.

... Від Кіптів іде автомагістраль на Москву. Тут невдовзі водій повинен применшити швидкість до 60 кілометрів перед Розівкою. Але ... обіч дороги жодної оселі! Села як такого обіч траси немає: є перетин другорядної дороги, далі праворуч якийсь склад, а лише за ним йде одностороння сільська вулиця.

Скільки подібних обмежувальних знаків “на пошану населених пунктів” , які розташовані поблизу асфальтівок, є на українських дорогах!

Схоже, давно уже назріла пора провести ревізію у цьому дорожньо-знаковому господарстві. Автомагістралі повинні швидко з’єднувати міста, економити час людей, а не перетворюватися у дороги обмеженого руху, нічим не виправдані “штрафні” місця.

ДТП найчастіше трапляються не від швидкості, а безпечності нетверезих осіб, які ігнорують елементарні правила поведінки на асфальтівці. Орієнтуватися на останніх – значить ще багато років віддалятися від цивілізаційних стандартів руху на автомагістралях.

Фото автора. На знімку: а перед Розівкою не знати чому треба пригальмовувати...