Десна поступово з’їдає берег та замулюється

Ще у грудні спеціалісти Деснянського БУВР завершили щорічний комплекс спостережень за станом річок Десна, Дніпро та Сож в межах ділянок, що піддаються найбільш активним русловим процесам, йдеться в повідомленні управління.

 Десна поступово з’їдає берег та замулюється. Що робити?

Наразі даному моніторингу підлягають 12 ділянок розміщених на русловій формі річок – меандрі, в межах якої йдуть інтенсивні процеси розмиву берегів та акумуляції відкладів. Вони обирались на основі проаналізованих минулорічних спостережень, з урахуванням скарг та пропозицій місцевих жителів.

Географічно це території п’ятьох районів області – Козелецького, Менського, Сосницького, Ріпкинського та Чернігівського.

Використання сучасних методів зйомки місцевості під час інженерних вишукувань забезпечує достатню точність визначення показників інтенсивності розмиву берегу (м/рік) та площі вже втрачених в наслідок цього процесу земель.

Кожна ділянка моніторингу має свою інтенсивність переформування берегів.

Порівнюючи з минулорічними значеннями, найбільш проблемними зонами є: ділянка біля м. Чернігова (мікрорайон Бобровиця), де середня інтенсивність розмиву становить 1,7 м/рік та ділянка річки Десна поблизу с. Пекарів Сосницького району – середня інтенсивність розмиву склала 0,7 м/рік.

На інших ділянках моніторингу динаміка переформування берегів цьогоріч в межах та нижче середньобагаторічних значень. Загалом за 2019 рік площа втрачених земель склала 0,48 га, втрат господарських об’єктів та житлових будівель не спостерігалось.

Отримані та опрацьовані результати моніторингу стану переформування берегів річок Десни, Дніпро та Сож дадуть можливість спеціалістам спрогнозувати подальший розмив та допоможе зменшитиі попередити наслідки шкідливої дії вод на території Чернігівської області у наступні роки.

Щоб запобігти непередбачуваним негативним екологічним наслідкам, можливим в результаті розмиву даних берегів, необхідне термінове проведення відповідних заходів, направлених на укріплення берегу на відповідних ділянках.

Депутати обласної ради під час останньої сесії прийняли рішення звернутися до відповідного комітету ВРУ та профільного міністерства щодо фінансування заходів Загальнодержавної цільової програми розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року.

До першочергових завдань даної Програми у напрямку захисту сільських населених пунктів і сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод відноситься будівництво, реконструкція та капітальний ремонт гідротехнічних споруд, захисних протипаводкових дамб, в тому числі берегоукріплювальних споруд на річках.