Олег Обушний: «Впродовж року поштовикам тричі підвищували зарплату»

Однією з найближчих до людей державних структур на селі є пошта. Її листоноші приносять пенсію, листи та телеграми, а відділення – приймають комунальні платежі і передплату.

Про те, як поштовики борються за клієнта на Чернігівщині, яку зарплату одержують, чому беруть комісію за комунальні платежі та інше – у розмові нашого кореспондента з директором Чернігівської дирекції «Укрпошти» Олегом Обушним.

Адже про саму роботу поштовиків, її особливості, у ЗМІ небагато інформації. Маємо сподівання заповнити цю прогалину.

– Олеже Олексійовичу, яким є нині обличчя Чернігівської дирекції «Укрпошти». Яку частку ринку відправлень ви займаєте і наскільки гострою є боротьба за клієнта з «Новою поштою» та іншими конкурентами?

– Наше обличчя, здебільшого, жіноче. На 80 відсотків колектив складається з представниць прекрасної статі. Чоловіки – це водії та супроводжуючі. Жінки – оператори та листоноші. Усіх разом в області – 2991 чоловік. Роботою більшості я задоволений.

Пошта є державним підприємством і несе величезне соціальне навантаження. І, на відміну від бізнесових структур, що орієнтовані лише на заробляння грошей, ми, крім цього, маємо відповідальність перед багатьма людьми. З наших 559 відділень на Чернігівщині 219 – збиткові. Чому? Перш за все, тому, що знаходяться в малесеньких населених пунктах. Наприклад, ми залишили відділення у селі Пам’ятному під Крутами на Ніжинщині, де живе небагато мешканців, оскільки для громади це є украй важливим.

На жаль, з усіх сіл пішли банки, їм невигідно там працювати. Однак поштовики не можуть покинути людей, розуміючи відповідальність перед ними за виплату пенсій, доставку кореспонденції, приймання комунальних платежів тощо. Без державної підтримки ми надаємо соціальні гарантії. Гадаю, у перспективі держава, як у Франції, допомагатиме в цьому і дотуватиме пошту. Наша область, як відомо, ще й має найменшу в Україні щільність населення, 30 чоловік на квадратний кілометр, що ускладнює роботу і збільшує її витратність.

Ми надаємо понад 50 послуг і на ринку відправлень, як і раніше, домінуємо. Наприклад, частка «Нової пошти» на ньому, за оцінками деяких експертів, становить 20 відсотків. Конкуренцію вона нам складає лише у містах і райцентрах області. Як правило, лише щодо транспортування вантажів та посилок.

Я не думаю, що хтось із наших конкурентів платить до бюджетів різних рівнів стільки податків, як ми. За минулий рік скерували туди понад 35 мільйонів гривень. Приблизно таку ж суму сплатимо і цьогоріч.

– Як тоді вам вдається підтримувати рентабельність, за рахунок тарифної політики або втілення певних новацій?

– Переважно, тримаємося завдяки відділенням у містах та великих сільських населених пунктах. Там вирує життя, люди активно передплачують періодичні видання. Тобто, за рахунок прибутків цих відділень перекриваємо збитки тих, що працюють в сільській глибинці.

На тарифну політику Чернігівська дирекція не впливає, майже всі тарифи регульовані державою. Якби ми могли якось на неї впливати, то діяли б більш гнучко. Здається, варто збільшити тарифи на деякі послуги, наприклад, на доставку періодичних друкованих видань, доставку безадресної реклами. Останню не наважується брати на себе жодна інша структура в сільській місцевості, адже це не дуже вигідно – великі витрати на транспорт. Наші ж листоноші можуть доставити друковану продукцію навіть у найвіддаленіші села.

Серед новацій, які вдалося успішно реалізувати впродовж року – пересилання переказами грошових коштів, як плати за використання земельних паїв. Сільськогосподарські товариства, що орендують велику кількість ділянок у різних районах Чернігівщини, не можуть тримати бухгалтерів скрізь, де є селяни-орендодавці. Тому вони укладають з нами угоду, перераховують кошти, які ми виплачуємо усім, кому вони належать. Впродовж року у такий спосіб ми доставили 150 мільйонів гривень, що є значним показником.

– В чому особливість нинішньої передплатної кампанії, коли у людей обмаль грошей, але стало більше можливостей для отримання інформації з Інтернету? Ви якось заохочуєте листонош?

– Проблема передплати хвилює багатьох поштовиків, редакторів, журналістів та читачів. За кордоном Інтернет зайшов до кожного обійстя, але люди все ж передплачують газети та журнали. Гадаю, і в нашій області будуть робити це і так само користуватися Всесвітньою павутиною.

Нині наша дирекція стабільно займає перше місце в Україні за передплатою друкованих видань. Сподіваюся, триматимемо таку планку і надалі. Сьогодні на кожних двох мешканців області передплачується 1 примірник газети або журналу. Усього передплатний обсяг на Чернігівщині становить близько 500 тисяч одиниць (торік був 520 тисяч). Можливо, у майбутньому цей показник знижуватиметься через природне скорочення населення.

Що ж до заохочень, то за результатами першого півріччя нинішнього року, ті, хто виконав план з передплати, отримали доплату до посадового окладу в розмірі до 90%. Таких було понад 500 чоловік.

– Наскільки далеко заходять ваші плани стосовно підвищення зарплати та покращення загалом нелегких умов праці поштовиків?

– Коли я очолив Чернігівську дирекцію «Укрпошти» у квітні минулого року, середня зарплата становила 1тисяча 456,6 гривень. Зараз вона становить понад 2 тисячі гривень. Упродовж 2016 року нам вдалося тричі підвищувати зарплати. Значне підвищення торкнулося листонош, водіїв, операторів, сортувальників. 7 разів ми проводили виплату матеріального заохочення за підсумками господарської діяльності. Оскільки ми перевиконували плани, усі працівники одержали додаткові гроші до зарплати.

Я аналізував роботу нашої дирекції впродовж тривалого часу. Так ось за останні 20 років вона не піднімалася у загальноукраїнському рейтингу вище 17-го місця, тобто, здебільшого, була збитковою. З 2015 року, відколи я тут, наша дирекція стала не тільки прибутковою, а і вперше за останні роки вдалося отримати понадпланові кошти в розмірі 2 мільйони 600 тисяч гривень та направити їх на преміювання працівників.

Відтоді намагаємося робити все, аби поштовикам області працювалося легше. Доказ цього – за результатами минулого року ми піднялися у рейтингу на 5-е місце в Україні. Зізнаюся, я поставив собі стратегічне завдання – вивести підприємство зі збитків, збільшити зарплату і покращити умови роботи. Все це виконано.

Особливо хочеться відзначити, що за допомоги спонсорів нам вдалося замінити стільці в приміщенні міського відділення поштового зв’язку Чернігів (Чернігівський поштамт). Зробили капітальний ремонт відділення Чернігів-33, а Чернігів-29 із найбільш занедбаного нині намагаємося перетворити на найкраще. У більшість міських осередків «Укрпошти» клієнту вже не страшно зайти, як було раніше.

– Багато хто помітив, що сумки листонош нині набиті не стільки кореспонденцією, скільки супутніми товарами – милом, пральним порошком, продуктами. Чи вважаєте ви, що час вже відходити від практики перепродажу?

– В містах такого немає, але є у сільській місцевості. У глибинці, де живуть, переважно, люди похилого віку, вказані товари носять часто на замовлення. 90-річним бабусі й дідусю важко дійти до магазина і придбати їх, тож наш листоноша приносить необхідне додому.

Ми доводимо плани реалізації не лише до відділення , а й до кожного робочого місця. Проте, кожен листоноша за продаж певного виду продукції одержує винагороду – до 9 відсотків від суми реалізованого. Ми хочемо у такий спосіб стимулювати їхню роботу. Люди намагаються заробити, виконавши одночасно і соціальну функцію – доставити товари на замовлення мало захищеним верствам населення.

Можливо, ми відійдемо від цього у перспективі і опановуватимемо Інтернет-доставлення. Та ось біда: у маленьких населених пунктах доступу до Всесвітної павутини майже ніхто не має. Тому проблема наразі залишається.

– Чи правда, що менше чернігівців платить за комунальні послуги у відділеннях «Укрпошти»? Причина – введення комісії за сплату коштів. Вам «викручують руки» комунальники та монополісти, з якими важко домовлятися або у вас просто зростають тарифи?

– Підприємства, що співпрацюють з нами та з якими укладені угоди, сплачують винагороду, що покриває витрати «Укрпошти» за надані послуги з приймання платежів. Йдеться, наприклад, про водоканали, ЖЕКи. З «Чернігівобленерго», «Чернігівгазом», «Укртелекомом» у нас таких угод немає, тому за надання даної послуги сплачують користувачі послуг відповідно до тарифів, затверджених УДППЗ «Укрпошта» в розмірі 1,5% (до 400грн.), але не менше, ніж 3 грн. Банки, з якими підприємства так само не уклали угоди, беруть не менше 5 грн.

Ми намагаємось іти назустріч нашим клієнтам та постійно проводимо перемовини з комунальними підприємствами щодо укладання договорів на умовах оплати ними комісії за платежі за своїх споживачів, але підприємствам це також не вигідно. Багато знижувати невигідно їм, а мало – нам. Добре б було, якби цю проблему вирішила держава, адже ми не можемо не брати комісію зовсім і працювати собі на збиток.