«Комунальний рай» проміняли на Замглай, або три епізоди зоологічної практики (фото)

Корисне з приємним поєднати дуже важко.

Втім, студентам хіміко-біологічного факультету Чернігівського національного педагогічного університету імені Шевченка вдалося втілити цей класичний вираз в реальність: вже майже тиждень юні натуралісти проходять виїзну польову практику з зоології на території ландшафтного заказника загальнодержавного значення «Замглай», що у Ріпкинському районі.

Оскільки я сам за освітою біолог, тож кожного року (це стало своєрідною традицією) на кілька діб їжджу в гості до своїх молодших побратимів. Враженнями від проживання у наметовому містечку вирішив поділитися і з вами.

Епізод 1

Нехай мені в Замглай, а куди ж ви їдете?!

До місця призначення добирався електричкою «Чернігів-Горностаївка», за квиток заплатив близько шести гривень. На вихідні до Грибової Рудні (станція трохи далі від Замглаю, де знаходяться славнозвісні Голубі озера), здавалося, їхало чи не половина мешканців Чернігова. Окрім того, на кожній зупинці вільні місця з швидкістю світла «обростали» бабусями та дідусями, які їхали на дачі та до лісу за чорницею. Сезон збору цих ягід, до речі, вже розпочато.

Отже, разом із небагатьма пасажирами я вийшов на зупинці «Замглай».

Епізод 2

Намети, зоряне небо, гітара та багаття…

Наметове містечко натуралісти розмістили за п’ять кілометрів від залізничної станції поблизу дачних будиночків. Кілька десятків юнаків та дівчат приїхали сюди, щоб на практиці закріпити вивчений протягом року матеріал з зоології хребетних, а заодно і відпочити. Про «трудові будні» практикантів я попросив розказати їхнього керівника – старшого викладача кафедри екології та охорони природи ЧНПУ імені Шевченка Олександра Миколайовича Федуна:

- Польові навчальні практики проводяться нами щорічно після вивчення теоретичних курсів, після занять в лабораторіях, аудиторіях. Польова практика направлена на те, щоб дослідити і вивчити тварин безпосередньо в природі, в місцях їх існування. В цьому році ми проводимо практику в ландшафтному заказнику загальнодержавного значення «Замглай». На цій території поєднані різноманітні ландшафти, різноманітні біотопи і для студентів це дуже гарне місце, де можна показати тварин різних біотопів, як вони адаптуються до цих умов існування тощо.

- Якихось рідкісних тварин вже бачили?

- Так, звичайно. Замглай є осередком, еталонною територією для видів, які занесені до Червоної книги. Тут межа проходить різних біотопів: ліс, поле, озера, луки. Зустрічали змієїда, чорного лелеку, малого підорлика, безліч лебедів, луня лучного і інші види. Також зустріли птаха, який відноситься до групи регіонально-рідкісних тварин – квак (близький родич лелеці та чаплі). Дуже мало люди знають про цього птаха. Знайшли поселення цих птахів, які ще дуже мало вивчені в умовах Чернігівщини.

- Трохи про життя студентів у наметовому містечку розкажіть.

- Студенти живуть в наметах. Після сніданку ми виходимо на екскурсії – слухаємо голоси птахів, визначаємо їх систематичне положення, робимо відповідні записи. Для студентів ця практика – суцільний позитив. І навчання і відпочинок в одному місці. Звичайно, погодні умови можуть вплинути, але ці речі від нас не залежать. Але всі задоволені. Після екскурсії всі мають змогу позагоряти та скупатися в озері, або ж зайнятися своїми справами. Після практики студенти приїжджають додому загорілі, здорові і веселі. Краще, ніж на морі.

Епізод 3

Життя без «раю комунального»…

Місце студенти обрали дійсно мальовниче – своєрідний природний біотичний «мікс»: ліс, озера, луки і степ. Та чи подобається тут практикантам? Адже багато з них – це жителі міста і тиждень жити без, так би мовити, «комунального раю», можливо, не всім до вподоби. Отож, цікавлюся враженнями від навчально-польової зоологічної практики у студентів:

- Я Полюхович Андрій, студент 2 курсу хіміко-біологічного факультету. Мені тут дуже дуже подобається. Багато пташок ми тут бачили, слухали їх спів, визначали систематику. Також жаб досліджували. Я дуже задоволений, що приїхав. А природа тут яка… У мене в житті таких відчуттів ще не було.

- Мене звати Симонова Наталія. Місто є місто, але єднання з природою  – це класно, і цю можливість нам надав наш університет. Звичайно у місті комфортно, але те, що ми тут бачили, не можна передати ніякими словами. Теоретична робота в університеті – це одна складова студентської роботи, а тут ми вже засвоюємо знання на практиці. Було дуже цікаво побачити рідкісні види, які занесені до Червоної книги. Було дуже цікаво подивитися на тварин, які нами розглядалися в курсових роботах, наприклад, мартин жовтоногий, мартин звичайний, лунь лучний, голуб синяк тощо.

- Я Дмитренко Юлія. Нам тут дуже подобається: фантастична природа, побачили багато різних видів та груп тварин. Тут також є можливість купатися – а це взагалі прекрасно. У нас тут і практика і відпочинок одночасно. Я буду згадувати до кінця свого життя момент, коли ми майже по шию в багнюці переходили болото, губили там своє взуття – це було щось… Але жага до незвіданого перемогла.

Отож, студенти дійсно задоволені. Ще кілька слів про практикантів: після вечері всі сідають до багаття і під чарівні звуки шестиструнної подруги гітари співають пісень. За всім цим з втомленого за спекотний день неба спостерігають зорі і їхній «начальник» місяць.