«Голодний працівник – загроза національній безпеці України»

Ліквідація заборгованості із зарплати, гарантії у сфері пенсійного забезпечення та соціальних виплат, боротьба з тотальною бідністю та зарплатами у конвертах – такі першочергові завдання ставить у своїй діяльності Федерація профспілок України.

Упродовж семи місяців профспілки вели переговори з роботодавцями щодо нової Генеральної угоди. Про те, чого вдалося досягти, чернігівським журналістам повідомив заступник голови ФПУ Сергій Кондрюк.

Роботодавці замислилися про свою помилку

– Ми запропонували роботодавцям провести переговори під лозунгом: «Конкурентність, гідна праця, людський розвиток», – повідомив п. Кондрюк. – Ми переконані, що наша держава спроможна бути конкурентною, але для цього працівник не має бути голодним. Бо голодний працівник не здатний випускати якісну і конкурентну продукцію. Голодний працівник – це загроза національній безпеці: і з точки зору його соціальної мотивації, і з точки зору того, що рано чи пізно він покине державу у пошуках належного заробітку.

Як відзначив заступник голови ФПУ, під час переговорів профспілки стикнулися з проблемою: роботодавці їх переконували, що зростання заробітної плати можливе лише за рахунок зростання продуктивності, а в низькій продуктивності винен нібито лише працівник.

– Ми категорично не сприймаємо цю тезу. Конкурентоспроможність залежить від чотирьох позицій: техніка, технологія, організація виробництва, кваліфікація працівника, - зауважив п.Кондрюк. - Тому ми переконуємо, що зростання продуктивності – це відповідальність роботодавця. Що стосується кваліфікації: працівник має бути зацікавлений у підвищенні кваліфікації, але і роботодавець зобов’язаний забезпечувати йому умови для цього.

Дрібні чиновники залишаються найбільш обділеними

Один з розділів Генеральної угоди стосується розміру заробітної плати. За словами гостя Чернігівського прес-клубу, дві третини працівників України отримують заробітну плату, не достатню для відтворення трудового потенціалу та утримання непрацездатних членів родини.

– Це веде до винищення трудового потенціалу країни! Ми зуміли домовитися з роботодавцями про те, що в небюджетній сфері заробітна плата найманого працівника має бути вище вартісної величини прожиткового мінімуму з урахуванням прибуткового податку, - повідомив Сергій Кондрюк. - Це приблизно на 200 грн. більше, ніж сьогоднішня мінімальна заробітна плата. Відповідно, праця кваліфікованих працівників має оплачуватися значно більше.

Щодо бюджетної сфери, то «держава продовжує дискримінувати службовців 1-7 розрядів», які отримують зарплату на рівні мінімальної. Як повідомив представник ФПУ, під час переговорів було знайдено механізми, які дозволяють розблокувати вимоги МВФ щодо фактичного заморожування заробітної плати у бюджетній сфері. Це дозволить привести тариф І розряду до рівня мінімальної зарплати.

– Після тривалих переговорів на тему, чи повинен роботодавець вчасно виплачувати заробітну плату, ми нарешті дійшли розуміння, що необхідно подолати це ганебне явище, - повідомив С.Кондрюк. – Роботодавці взяли на себе певні зобов’язання. Ми пропонуємо такі норми, аби виплачувати заробітну плату невчасно було економічно невигідно. Роботодавець має компенсувати працівнику затримку.

Щодо Податкового кодексу, то профспілки не допустили суттєвого підвищення податків із заробітної плати. Але, за словами заступника голови ФПУ, на жаль, не досягли того, щоб змінити ідеологію оподаткування: доходи від нетрудової діяльності будуть оподатковуватися за нижчою ставкою, ніж доходи від праці.

До відома

Генеральна угода є основою для ведення соціального діалогу в Україні. Угодою встановлюються основні норми, принципи та взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання на національному рівні трудових і соціально-економічних відносин, стимулювання розвитку економіки, забезпечення економічних, соціальних і культурних прав працівників.

Зокрема, встановлюються зобов'язання в області гарантій праці, забезпечення повної і продуктивної зайнятості, режиму роботи та відпочинку, охорони праці і здоров'я, соціального захисту безробітних, мінімальних гарантій оплати праці, умов і соціально-економічних наслідків зміни форми власності, політики ціноутворення тощо.