Палити сухе листя дороговато!

Восени, після завершення збирання зернових культур, відмічаються непоодинокі випадки спалювання стерні, які призводять до значного забруднення атмосферного повітря, погіршення якості земельних ресурсів та наносять велику шкоду довкіллю.

Дим негативно впливає на стан навколишнього природного середовища – знижує родючість ґрунтів, порушується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість, забруднюється атмосферне повітря. Є загроза пожеж.

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях, виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, що веде, в свою чергу, до порушення законодавства і знищення диких рослин та тварин. Саме із спалювання стерні на полях починається більшість степових пожеж.

Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й коріння майбутньої рослинності, так, що земля, перетворившись на попіл, на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Нерідко при випалюванні стерні, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, виникають великі пожежі, в т.ч. і в прилеглих лісових масивах.

Від низового полум’я знесилюється коріння, слабшає здатність дерев боротися із шкідниками. Вигорає лісова підстилка – те саме «сміття» на землі, в якому буяє непомітне життя комах, хробаків та іншої живності, яка є незамінною ланкою у природному ланцюгу.

Пал нищить насіння цінних рослин, особливо лікарських. Доведено, що щорічні пали в одному й тому ж місці призводять до зміни видового складу рослинності і покіс перетворюється на плантацію грубого бур’яну. 

Що ж робити з сухою рослинністю та опалим листям? Одне із можливих рішень цього питання – компостні ями, з яких можна отримувати органічне добриво.

Слід нагадати, що згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

З метою недопущення виникнення вищезазначених негативних чинників, а також керуючись природоохоронним законодавством, Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області проводяться спеціальні рейди-перевірки суб’єктів господарювання, які допускають на своїй території спалювання сухої рослинності та її залишків без відповідного дозволу.

Також інспекційний склад зобов’язано посилити контроль за дотриманням вимог природоохоронного законодавства щодо заборони випалювання стерні, бур’янів, смітників, дотримання протипожежних вимог у лісових масивах.

До порушників природоохоронного законодавства застосовуються заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП.

За самовільне спалювання передбачаються штрафні санкції: на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн., на посадових осіб - від 850 до 1190 грн. За особливо великі збитки передбачена і кримінальна відповідальність. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн., на посадових осіб від 1190 до 1700 гривень.

Тож, Держекоінспекція в Чернігівській області наголошує: не порушуйте чинне природоохоронне законодавство. Адже ліквідувати проблему можна тільки спільними зусиллями та розумінням нагальної проблеми. Та якщо ви виявили факти спалювання рослинності або її залишків чи сміття, то варто повідомити про це за телефонами: (0462) 651-362; 4-33-42.

Тетяна Войтенко, головний спеціаліст
у зв’язках з громадськістю та ЗМІ
Держекоінспекції в Чернігівській області