Лісничі: Йдучи до лісу, забувайте сірники вдома

У черговому рейді побували днями помічник лісничого ДП «Менарайагролісництво» Сергій Бурдукало, майстер цієї організації Микола Кириченко, заступник начальника 32-ої самостійної державної пожежної частини Олег Омельяненко.

Метою була перевірка стану дотримання протипожежної безпеки у лісових масивах, збереження молодих насаджень та санітарного стану в лісі, на його дорогах і стежинах.

Урочище Чамарове – заповідне. Тиша, зелень, пахощі, блакитне плетиво барвінку – усе милує око і душу.

– Тут заборонена будь-яка вирубка дерев, – каже Сергій Володимирович, – бо заповідник має бути тим місцем життя і розмноження звірини і птаства, де їм не заважають ні людина, ні транспорт.

Нинішнього року, Богу дякувати, пожеж у лісах Менщини не було.

– Горіла трава, – зауважує Олег Омельяненко, – однак хто її запалив – невідомо, тушили самі. Торік тут горів ліс, то лісничий ДП «Менарайагролісництво» Олександр Черепан самотужки ліквідував пожежу. Він тоді й опіки отримав.

В урочищі можна гарно відпочити. Дбайливі руки лісників зробили великого дубового стола і такі ж сидіння поблизу природного джерела. Ще й очеретом накрили – від дощу, сонця і для екзотики. Є облаштоване місце для розведення вогнища. Відпочивайте, люди добрі, на здоров’я!

– Бувають тут молоді люди, – каже помічник лісничого, – якось я натрапив на їх компанію. Культурно сиділи – не палили, нічого не ламали, не смітили. Усі б так.

Територія лісорозсадника нині пустує – усі саджанці під час весняної толоки висаджено. Але площа відпочиватиме до середини літа, а потім висіють у пухкий ґрунт насіння вільхи, ліщини, дуба, берези.

ДП «Менарайагролісництво» обладнує так звані мінералізовані смуги. В’їзди до лісу перекриті шлагбаумами, а дороги переорані.

– Уже маємо 30 кілометрів розораних смуг, – зауважують члени рейдової, – і ще заплановано продовжувати роботи. Вони захищають ліс. От якби ще відпочиваючі і цигарок не палили, було б взагалі чудово. Ідучи чи їдучи до лісу, забувайте вдома сірники і запальничку.

Це ж так просто – не залишати після себе сміття, не зламати гілку, не сполохати птаха, забути про сірники.

Бо завтра, через тиждень чи місяць захочеться знову зробити свято для душі: повернутися до лісу – тихого, чистого і затишного.