Туристичний ринок: в очікуванні світлого завтра…

Туристичний сезон наближається зі швидкістю розквітаючого на деревах листя. І те, що він торкнеться десятків, а може й сотень тисяч активних громадян, не викликає сумніву.

Але куди вони попрямують — у бік Чернігівщини з її сотнями історичних та природних пам’яток, чи як звикли — в напрямку Криму, Карпат, Єгипту та Анталії?

Провідні експерти місцевого туристичного ринку, який ми спробували дослідити, вважають, що не дивлячись на відсутність у нашому регіоні моря або гір, Чернігівщина має високий туристичний потенціал. Правда, ще повністю не розкритий…

Історичний екскурс

За радянських часів туризм на Чернігівщині представляли всього три оператори, три кити — всесоюзне акціонерне товариство “Інтурист”, монополіст внутрішнього туризму “Чернігівтурист” та бюро міжнародного молодіжного туризму “Супутник”.

В часи “розвинутого” соціалізму питання хлібу насущного було більш-менш вирішено, тому життєва домінанта успішно перекидалась на видовища. Потік туристів тоді був стабільно високим. Певні обмеження існували стосовно зовнішнього туризму — така була епоха, — а от внутрішній туризм розквітав. Особливо, екскурсійний та, спасибі профспілкам, оздоровчо-відпочивальний.

Як згадує управитель з туризму готельно-туристичного комплексу “Придеснянський” Клавдія Тищенко, — вона працює в галузі з 1977 року, — незважаючи на малочисельність операторів туристичний механізм тоді, як правило, працював без збоїв. Був порядок, гарантії. Про прибуття туриста оператори були поінформовані заздалегідь, що дозволяло ретельно підготувати всі деталі його туру.

Свого піку туристична хвиля досягла на початку вісімдесятих років. Але, на жаль, туристична справа дуже чутлива до катаклізмів. Спочатку був Чорнобиль. Потім розпад Союзу: перші роки нової епохи суттєво вплинули на галузь — значна частина потенційних туристів непомітно перетворилась на дачників, “човників” та базарних торговців, відклавши цивілізований відпочинок до інших часів.

Сучасний стан ринку

Сьогодні на туристичному ринку області працює більше півсотні організацій. Лідерами галузі експерти вважають декілька фірм. Це ПП “Альта”, яка серед інших послуг відкрила для наших дітей Великобританію; Агенція “Каміна” має власний транспорт, на якому здійснює тури по області та за її межі; ГТК “Придеснянський” тримає лідерство в готельному секторі та надає інші турпослуги; активно працюють на ринку ТОВ “Аби не дома”, знайоме нам ще з радянських часів ЗАТ “Чернігівтурист” та інші суб’єкти туристичного ринку.

Минулого року туроператори та турагенти області, за офіційними даними, надали послуг більше ніж на 16 мільйонів гривень, що майже на половину більше, ніж у 2006 році. Їх балансовий прибуток практично подвоївся. При цьому кількість обслугованих у 2007-му році туристів була дещо меншою, ніж у 2006-му — майже 30 тисяч осіб проти 40-ка. Також зменшилась кількість іноземних туристів. Переважно з Росії. Експерти пов’язують це з напруженням політичних стосунків між країнами, наслідком чого є формування російськими ЗМІ у свідомості своїх громадян не дуже позитивного образу України.

Але, на думку завідуючої сектором туризму та охорони культурної спадщини управління культури і туризму облдержадміністрації Алли Кулик, головним індикатором розвитку туризму нашого регіону є екскурсійний показник. А минулого року екскурсіями в області було охоплено понад 470 тисяч осіб, що на 70 тисяч більше, ніж у позаминулому.

Туристичний потенціал області

Туристичні переваги Чернігівщини пояснюються наявністю значної кількості історичних і рекреаційних об’єктів та близькістю до столиці, яка є головним розподільчим пунктом туристичних потоків.

В області знаходяться понад 200 визначних пам’яток історії світового значення. Чернігів — важливе місто Київської Русі, колиска слов’янства — зберіг чимало об’єктів ще домонгольського періоду: Спаський та Борисоглібський собори, П’ятницька церква, Успенський собор Єлецького монастиря, Антонієви печери та Ілїнська церква… Антонієвим печерам, до речі, забракло всього декілька балів для перемоги у конкурсі «Сім чудес України», який проводився минулого року.

Козацька доба гідно представлена Батурином — столицею останніх українських гетьманів. Експерти вважають, що якщо масштабна реконструкція, яка активізувалась останнім часом, буде належним чином завершена, це відкриє туристичній галузі області друге дихання.

Численні культові споруди, лісопарки, заповідні об’єкти, садиби видатних діячів — Пантелеймона Куліша, Олександра Довженка, родини Галаганів, Розумовських… Взагалі, екскурсійний туризм — беззаперечна перевага нашого регіону. Він найчисленніший і найперспективніший.

Чернігівщина має також всі умови для оздоровчо-відпочивального туризму. Ще з радянських часів в області функціонують понад три десятка баз відпочинку — у Ладинці, Снов’янці, Салтиковій Девиці, Кладьковці, Шестовиці…

Шістнадцять санаторіїв в Ічнянському, Коропському, Ніжинському, Сосницькому районах та Чернігові щороку пропонують відпочинок зазвичай поблизу природних заповідних об’єктів. Яких в області понад 650.

Нові види туризму

А ось новий для нас сільський зелений туризм, на якому вже давно заробляє цивілізований світ, представлений в області поки десятком-півтора сільських садиб та Асоціацією сільського зеленого туризму «Сіверянські обереги». «Андріївські озера», «Соколиний хутір», садиба «Ласкаво просимо», ранчо “Стара підкова”, хутір «Добрий господар» та інші пропонують відпочинок подалі від цивілізації. Треба віддати належне, втомлені кам’яними джунглями міст, туристи все більше надають перевагу дерев’яним ліжкам, сіновалу, їжі з печі, пісням біля вогнища та зручностям на дворі.

Господарі садиб також пропонують своїм відвідувачам рибалку, прогулянки на човнах та катамаранах, послуги тиру, фотополювання, лазню, збір грибів та ягід, верхову їзду і, навіть, полювання із соколом.

Екстремальний туризм презентує в регіоні ентузіаст Сергій Провозин, який в теплу пору року організовує сплави Десною на своєму поки єдиному плоті «Геркулес».

«Моя мрія — це круїзні судна, які в найближчому майбутньому мають поплисти маршрутом Чернігів-Новгород-Сіверський-Чернігів, а також у бік Києва — говорить С.Провозин. — Це повинні бути міні-готелі на плаву, розраховані на 15-20 осіб. Я брав участь у подорожі Нилом і був дуже здивований величезним круїзним флотом Єгипту — там більше 800 суден. Але Десна значно красивіша та чистіша Нілу і взагалі — вона рай для водного туризму».

Одного часу в області мав місце реальний військовий туризм. Неподалік від Чернігова можна було покататися на бойовій машині піхоти, постріляти з пістолета, автомата та, навіть, кулемета. Справжніми бойовими патронами. Але, зважаючи на напівлегальні обставини, ця справа довго не протрималась.

Проблеми

Турагенти та туроператори зазначають, що чинний закон про туризм, який визначає правила гри для учасників ринку, є недосконалим. Це визнають і законодавці, проте у перманентній боротьбі за владу, руки до нього якось не доходять.

Інша проблема — інфраструктура. Дороги, готелі, пункти харчування тощо. В Чернігові, наприклад, проблема з туалетами. Не те, що туристам, корінним мешканцям не вистачає.

«Краще везти туристів сюди, коли земля вкрита або снігом, або зеленню — не так кидаються в очі наші не відремонтовані будівлі, шляхи — ділиться Клавдія Тищенко. — Коли ми проводимо екскурсію Болдиною горою, то на шляху від могили Михайла Коцюбинського до бесідки, де з боку рівчака нема ніякої огорожі, я завжди пильно слідкую за групою аби ніхто часом не зірвався».

Експерти визнають, що суб’єкти ринку не знаходяться в рівних умовах — одні платять податок на додану вартість, інші ні. Поки нереалізованими лишаються пропозиції Державного агентства з туризму та курортів відмінити ПДВ для тих, хто займається в’їзним та внутрішнім туризмом.

Але одна з головних проблем — нестача коштів. В Івано-Франківську, наприклад, місцевий бюджет знаходить гроші для галузі: минулого року там було відкрито 12 нових туристичних об’єктів. У нас — оина-два. Відсутня єдина державна політика та єдиний державний орган, який би об’єднав навколо туризму близько 50 суміжних галузей.

І хоча нинішній рік об’явлений в Україні роком туризму, про що наприкінці березня на найпрестижнішій вітчизняній виставці галузі «Uitt 2008» заявив президент країни, в цьому напряму мало що робиться.

Висновки

На Чернігівщині виїзний туризм поки переважає над в’їзним. Від’ємне сальдо не є добрим індикатором для регіону з високим туристичним потенціалом.

Це означає, що сервіс, співвідношення ціна-якість і взагалі рівень роботи у конкурентів, на жаль, вище, ніж у нас. До речі, Туреччина вже сьогодні пропонує практично тотожні Криму ціни при безперечно кращому сервісі.

Але усі умови для швидкого розвитку галузі наявні: громадяни вже почали заробляти не тільки на хліб, кордони, принаймні для в’їзду, відчинені, країна прямує до європейських структур та цінностей, завдяки політичним подіям останніх років світ заново відкрив Україну. То треба, мабуть, лише бажання щось змінити. Найбільше — на владному рівні.

Потрібно вкладати гроші в туристичні об’єкти, надавати преференції суб’єктам ринку, як в Єгипті, Туреччині, просувати свій туристичний товар повсюди. Необхідно створювати туристичні міфи на реальному підґрунті. Людина хоче казки, бо її так не вистачає в житті. Угорщина наприклад, при кількості населення близько 10 мільйонів осіб щорічно обслуговує більше 8 мільйонів туристів. Ця країна відома у світі курортом Балатон. Проте, хто був на цьому озері, підтвердить — нічого особливого. Але міф працює.

Отже, роботи багато. Незважаючи на певні труднощі, учасники чернігівського туристичного ринку роблять свій посильний внесок у розвиток галузі. І якщо б до цього процесу долучилась держава, то світле завтра, думається, настало б значно скоріше.

Ігор Кузьменко,
"Сіверські партнери"

Фото: Сергій СТУК