Пам'яті Дмитра Сискова
ТРИ ДНІ БОЙОВИКИ НЕ ВІДДАВАЛИ ЙОГО ТІЛО... ГЛУМИЛИСЯ... А ВЧОРА ДМИТРО ВЖЕ ВДОМА... В РІДНІЙ ХАТІ. КОЛО МАМИ. ЄДИНИЙ СИН. ВОСТАННЄ...
Бойовики віддали нарешті тіло бійця 58-ї бригади Дмитра Сискова.
Похорон героя відбувся сьогодні 17 лютого в Чернігові. Прощання в Катерининській церкві (вул. Підвальна 5, Алея Героїв). Поховали Дмитра на міському кладовищі Яцево.
17 лютого оголошено в Чернігові Днем жалоби.
Чернігівці проводять воїна в останню путь достойно!
Дмитро загинув 12 лютого 2018 внаслідок обстрілу на Луганщині, між селами Кримське і Жолобок. Йому було 37 років…
Вічна і світла пам’ять Герою!
Молодший сержант Сисков Дмитро Вадимович (позивний Провідник) народився 18 червня 1980 року в м. Чернігів. Навчався в чернігівській школі №2, потім в Остерському будівельному технікумі. В 1998 був призваний на строкову службу, яку проходив у підрозділі МНС. Працював у ТОВ “Нормаль-Україна” майстром будівельних та монтажних робіт.
На війні Дмитро з травня.2015 року. Спочатку він служив у батальйоні територіальної оборони “Чернігів”, потім перейшов у батальйон “Донбас” Нацгвардії. Був водієм КРАЗу, а після проходження навчання в Золочеві пересів на БТР. Воював за Маріуполь. В липні 2015 року був нагороджений відзнакою НГУ “За доблесну службу”. Відразу після демобілізації, восени 2016 Дмитро знову підписав контракт і продовжив захищати Батьківщину від ворога вже в складі 16-го ОМПБ «Полтава» 58-ї ОМПБр, де воює багато його бойових побратимів з батальйону “Донбас”.
Але в особі Дмитра Сискова Україна втратила не лише доблесного воїна. Це була Людина з великої літери – добрий, чуйний, чесний, не байдужий до чужої біди. Він завжди стояв на боці справедливості і користувався великою повагою товаришів. А ще Дмитро був справжнім красенем – високий, стрункий, завжди усміхнений та веселий, здавалося з невичерпним запасом енергії і чудовим почуттям гумору.
Таким він і залишиться в пам’яті всіх, хто мав честь його знати.
Додати коментар: