Від мітли і суми – не зарікайся

Про ненависть до працюючих і прибиральників з дипломами

Вийшла з маршрутки №11 біля магазину «Союз», що на вулиці Доценка. Помітила, як через дорогу жінки в яскравих жилетах збирали кимось розкинуте сміття – обгортки, якісь папірці. Цих «кимось» було багато, бо з іншого боку вулиці працювали і чоловіки. Теж прибирали.

Дістала свій фотоапарат з бувшим в ужитку об’єктивом 70-200 без стабілізатора.

То у професіоналів він зі стабілізатором і строчить , як  автомат АКМ. Я ж довго наводила через дорогу різкість, щоб одержати  пристойний знімок.

-Рекламу –враньё снимаете, а  потом врать будете и показывать, что город убирается, - агресивно мне крикнув  мене у праве вухо сухий жіночий голос , який міг належать по скрипу володарці, мабуть, років за 60-десят.

Боковим зором я помітила – жінка  була у чомусь білому зверху і,  мабуть,  у спідниці.

Не переривала зйомку. Коли й відірвала око від об’єктива і озирнулася,   цієї жінки і сліду  не залишилося.

Мені просто хотілося подивитися в її обличчя. Що на ньому написано?  Хто вона?  Дружина відставника, який разом з нею ненавидить цю країну і це місто?

Чи вона  «голубих кровей»  зневажає звичайну людську працю?

Звідки у неї така ненависть до людей , які за копійки за нами прибирають те, що так «необережно» кидаємо самі та привчили до цього  своїх дітей?

Кілька тижнів тому, 16 червня,  я бачила, як загін  дипломованих спеціалістів  від Чернігівського міського центру зайнятості, що не можуть  знайти роботу через  відсутність  вакансій, прибирали сміття біля Палацу урочистих подій і Красного мосту.

Серед  працюючих я помітила тележурналістку, яка на початку 90-х років була відома всім чернігівцям! Всім, хто дивився тоді міське і обласне телебачення!

-А чому  ви тут?  - запитала я.

-В центрі зайнятості зараз нема вакансій журналістів. От я і погодилася працювати на свіжому повітрі. Ти бачиш, у моєму прикиді мене ніхто не впізнає, - розповіла вона.

Жінка розказала, що центр  зайнятості домовляється з АТП 2528,  і безробітні приходять на роботу, їм  видають інвентар доставляють на місце прибирання.

Тоді цю групу безробітних вивезли працювати  до Палацу урочистих подій.

… А ці знімки я робила і  близько 10 години , 11 липня на вулиці Доценка в Чернігові. Знаю, що в ЖЕКу-10, який обслуговує наш мікрорайон, жінки-двірники в зелених жилетах.

А як ви ставитися до тих людей, що працюють і прибирають за всіма нами?

Їх не можна фотографувати? Це заборонено? І те , що вони прибирають Чернігів, це велика брехня? Чи працювати у нас не модно? Чи цієї праці треба соромитися?

Даша КОТОВСЬКА

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити