Про приховані фінансові потоки чернігівських ринків розповідає міський депутат

Інформація про реальні фінансові потоки, що обертаються на місцевих ринках Чернігова є прихованою. Від цього страждають малі підприємці, що переплачують власникам ринків, а бюджет недоотримує податків.

Загалом в місті Чернігові налічується чотирнадцять різних ринків. Частина суб’єктів господарювання орендує земельні ділянки, одна ділянка у власності, а частина працює через підприємства посередників.

Порядок організації їх роботи, реальні власники та грошові потоки є таємницею з великою букви для пересічного чернігівця. Проте проаналізувавши звичайні дані можна зробити ряд конкретних висновків.

Для початку розрахуємо приблизну орендну плату за 1 кв.м ділянки під ринками, виходячи з їх фактичного обсягу.

Тут найнижча ціна за оренду міської землі, що в середньому складає трішки більше 5 гривень за квадратний метр орендованої ділянки.

Ще два підприємства організували свою комерційну ринкову діяльність через комунальне підприємство «Паркування і ринок» Чернігівської міської ради. Це зокрема обслуговуючий кооператив “Ринок “Полісся” на Ремзаводі на 95 торгових місць та ТОВ «ЮТОКА» ринок “Бойова” 106 торгових місць. Ці підприємства не сплачують орендну плату за землю в місто, а орендують її у КП «Паркування і ринок». Величина цих взаєморозрахунків поки невідома.

Популярний ринок «Привокзальний» загальною площею 3,78 га організовують ТОВ “Росток-РМК” на 244 торгових місця та дочірнє підприємство “Риночник” ЗАТ “Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат” на 481 торгових місця. Всю земельну цю ділянку у міста орендує ЗАТ “Чернігівський ремонтно-монтажний комбінат”. Судячи з орендної плати сплаченої підприємством у 2015 році, то 3,2 грн за 1 кв.м є розмір орендної плати на місяць.

ЗАТ "Шляхо-будівельне управління №14 орендує 0,9289 га земельної ділянки по вул.. Красносільського 59, а користується даною ділянкою ТОВ “Ринок Масани” на 175 торгових місць. По розрахункам ШБУ-14 орендує у міста ділянку під ринком за 6 грн1 кв.м. на місяць.

Розуміючи, що на кожному з ринків присутнє таке поняття як оренда місця - ми вирішили підрахувати скільки орієнтовно збирають власники ринків з малого бізнесу на своїх вотчинах щорічно. Додатково з’ясовували розмір незворотної застави, що змушені платити підприємці за чужі торгові місця. І порівняли ці суми з розмірами офіційно сплачених податків.

Схема підрахунку орієнтовного річного прибутку власників ринків виглядає так.

Відповідно до п. 1.13 Правил торгівлі на ринках міста Чернігова затверджених рішенням Чернігівської міської ради 31 серпня 2011 року одне торговельне місце на прилавках (столах) дорівнює …- двом повним квадратним метрам займаної площі.

Приклад: ТОВ «Коопринок» в 2015 році заплатив 725 тис.грн податків в місцевий бюджет з них 687 тис.грн орендна плата за землю. ТОВ «Сервіс-Центр» заплатив 379 тисяч місцевих податків з них 371 тис.грн орендна плата за землю. При цьому плату з орендарів торгових місць вони збирають (в середньому 200 грн*2320 місць * 2кв.м. * 12 місяців ) = 11 мільйонів 136 тис.грн в рік. Це при тому, що кожен з власників бутіків був зобов’язаний беззворотньо віддати на його будівництво від 17 до 40 тисяч гривень. При цьому побудувавши бутіки, право власності на них люди не набували. От і скаржились, але безрезультатно.

Наступна таблиця побудована за аналогічною логікою для всіх ринків Чернігова.

Розрахунок фактичного річного прибутку власників ринків Чернігова

*інформація в таблиці сформована на базі інформації отриманої з управління економіки Чернігівської міської ради, КП «Паркування та ринок», Головного управління ДФС у Чернігівській області та особистого спілкування з підприємцями на ринках міста. Дані можуть бути не точними, але наближеними до фактичних.

Висновки, які могла б зробити місцеві влада і податкова з вищенаведених цифр.

1) Місцева влада має спробувати переосмислити необхідність підприємств-посередників у організації життєдіяльності міських ринків. Зокрема таким зайвим посередником, на мою думку, є і КП «Паркування і ринок». Треба зрозуміти найбільш перспективний і вигідний для міста порядок організації роботи місцевих ринків. Тут напрошується ідея запровадження в Чернігові муніципальних ринків.

2) Є нагальна необхідність провести інвентаризацію торгових місць на ринках Чернігова.

3) Скарги підприємців на завищену оренду на ринках, стають більш зрозумілими та обґрунтованими.

Чернігівський ринковий бізнес є загалом місцевим, окрім київської ТОВ “Стронг”, що має у власності Хіт-ринок. До чернігівського бізнесу мають відношення впливові люди та представники різних політичних сил. Можливо саме це і є причиною певного «консервування» ситуації на ринках Чернігова.

А ось пріоритети які мають бути у фокусі місцевої влади Чернігова пр. розгляді питання ринків:

• - максимально ефективна передача в оренду;муніципальної землі;
• - необхідність роботи по виводу податків з тіні;
• - необхідність забезпечення збалансованого розміру оренди на ринках сотням представників малого бізнесу, а не обраним орендарям, власникам ринків.

P.S. Вся, оприлюднена в даному інформаційному матеріалі, інформація є моїм особистим суб’єктивним судженням з відповідними висновками. Вони можуть бути підтверджені або спростовані представниками суб’єктів господарювання згаданих у статті.

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити

Збільшити