Іменний ЖЕК Анатолія Прокопенка

Ще декілька років тому кооперативний ЖЕК мав усі шанси стати показовим в Чернігові підприємством у комунальній сфері.

Його новопризначений керівник Анатолій Прокопенко демонстрував роботу, яка знаходила підтримку у мешканців будинків, що обслуговує ЖЕК. Були розпочаті ремонти покрівель та під’їздів, підприємство вилізло з боргової ями.

Та врешті сталося те, що дуже часто буває у наш час – Анатолій Прокопенко не втримався від спокуси, сидячи на ЖЕКівських мільйонах.

Раптове збагачення Прокопенка помітили працівники, а потім і самі люди. За минулий рік у нього з’явилась новенька машина, ще одну він прикупив сину, а потім і квартиру і заміський будинок. Свої фінансові успіхи він пояснив наполегливою роботою, яка не пов’язана із ЖЕКом. Та ці пояснення виглядають дещо неправдоподібно, якщо подивитися на все те, що відбувається у кооперативному ЖЕКу сьогодні, і про що нам розповіли працівники та старші будинків.

Відкати

Коли саме Анатолій Прокопенко збагнув, що може отримувати набагато більше своєї зарплатні, поки залишається під знаком оклику. Та наразі, для отримання відкату, у нього все працює за годинником.

Кричущим фактом, на який поки офіційні органи не звернули уваги, є укладання сумнівного договору з київською приватною структурою «Спец спектор», яка має проводити дератизацію та дезінфекцію 125 будинках кооперативного ЖЕКу. Договір укладений, кошти щомісяця сплачуються та тільки кияни ніякої роботи не проводять. Напевно, що тільки на папері.

Відсутність робіт помітили мешканці, які почали штурмувати приватне підприємство «Деоліс», яке останні роки виконувало цю роботу. Та як виявилося Прокопенко власноруч розірвав договір і уклав його з вище згадуваними киянами. Ціна питання – більше 80 тисяч на рік.

Та це ще квіточки у порівнянні з тим, як Прокопенко налагодив роботу по закупівлі будівельних та видаткових матеріалів. Останній рік кооперативний ЖЕК скуповує майже все через приватні руки. Пояснення від Прокопенка – так дешевше, викликає сумніви. Самі ж закупівельні ціни Прокопенком тримаються подалі від сторонніх очей. Питання, яке виникає саме по собі – чи може приватник надати ціни нижчі за виробника?

За підрахунками працівників на сумнівні закупівлі Прокопенко витрачає близько 100 тисяч жеківських коштів щомісяця.

Ремонт покрівель до кишені

Ремонт покрівель виявився для Анатолія Прокопенка не тільки справою, на якій можна показати результат, але й добре підзаробити. За декілька років він позбувся підрядних організацій («Вертикаль» та «ЗІМ» – М.Б.), які ремонтували покрівлі , на його думку повільно і за дорого, та перейшов на власних працівників-найманців.

На папері виглядає все дуже по-стахановськи – лише за 2011 рік три чоловіки (які значаться в актах) спромоглися відремонтувати 18 тис.238 м2 на 100 будинках, за що отримали 532 тис.224 грн.

Насправді, їх роботу ніхто, окрім Прокопенка в ЖЕКу не перевіряв і навряд чи вже перевірить, але неймовірні темпи були збережені і в 2012 році.

Замовлення повз каси

Останнє ноу-хау від Прокопенка стосується робітників ЖЕКу, які наразі працюють на його кишеню. Як виявляється, то в кооперативному ЖЕКу наразі працює 140 робітників, які обслуговують всі ті ж 125 будинків. Багато це, чи мало? Можна побачити в порівнянні з іншими ЖЕКами, що є в Чернігові. Наприклад, в ЖЕК №10, який у півтора рази більший за кооперативний, працює 90 чоловік.

Серед спеціалістів, які значаться у штатному розкладі кооперативного ЖЕКа, можна виділити 14 слюсарів-сантехніків, 8 – малярів, 8 – електромонтерів, 11- водіїв та трактористів, 4 - пічників, 4 – електрогазозварювальників, а ще 7 – бухгалтерів, 5 – майстрів та ін.

Переглядаючи ці списки, може виникнути враження, що це потужна будівельна організація, яка будує будинки і на утримання якої Прокопенко витрачає більше 4 мільйонів жеківських коштів щороку. Та насправді корінь цього роздмуханого штату і Прокопенківського марнотратства криється в іншому.

Більшість з них працює, як то кажуть, повз касу. Анатолій Прокопенко трохи попрацювавши швиденько збагнув, що йому слід або скоротити штат, або задіяти його за призначенням.

Як вже ви зрозуміли, то робити на 125 будинках такій кількості робітників немає чого, бо ЖЕК обмежений у своїх можливостях і безпосередньо залежний від того, що люди сплачують помісячно. А тому, щось зробити одразу неможливо.

Та Прокопенко знайшов вихід. Використовуючи об’яви та особисті зв’язки, почав брати додаткові підряди на виконання будівельних та ремонтних робіт.

Підлеглі Прокопенка відзначають, що все що заробляється на стороні йде в ЖЕК, принаймні так їх запевняє сам Прокопенко. Та на справді, всі ці кошти йдуть до його кишені.

Мешканці будинків, які обслуговує кооперативний ЖЕК, останній рік спостерігають одну й ту ж картину – в невеличкому приміщенні ЖЕКу ніколи не можна помітити всіх цих працівників, окрім адміністративного персоналу.

Прокопенко виправдовується, що всі задіяні на будинках. Але і там їх люди не помічають місяцями. Мешканці також відзначають, що за останній рік, і сам Прокопенко май же не перебуває на робочому місці, а безперервно зустрічається по місту.

Виходить, що пан Прокопенко вже в найближчому майбутньому може сміливо назвати кооперативний ЖЕК власним прізвищем, бо насправді в ньому не залишилося місця, куди б він не наклав свою руку.

P.S. Виникає лише одне запитання. Куди дивиться влада і контролюючі органи?

Від редакції. Редакція на правах рівного доступу надасть можливість висловитися звинувачуваній стороні.