Торгівля проти волі?

Жінка на ім’я Валентина Іванівна вперше у житті вийшла на вулицю показати людям плоди своєї праці. І не просто показати, а якщо хтось зацікавиться, то й продати. Її товар - рушники, які вона вишивала сама.

Вишиванням жінка займається з дитинства. Вона всією душею і серцем «прикипіла» до своїх результатів праці та творчості. Валентина Іванівна ніколи б не подумала, що буде щось продавати, а тим паче свої рушники.

Що підштовхнуло інтелігентну пенсіонерку торгувати? Виявилось, що на цей вимушений і болючий для неї крок жінку змусила мала пенсія.

Ціна її рушників – різна, оскільки «робота різна», як пояснила Валентина Іванівна. Є і по 100 гривень. Покупці також є. Поки я спілкувалась з жінкою, підходили потенційні покупці. Адже багато хто хоче бачити у себе в оселі ручну роботу!

- Чи жаль Вам розставатись з рушниками?

- Якщо чесно, то так. Я стільки їх робила…

- Скільки Ви витрачаєте часу на вишивання одного рушника?

- Залежить від процедури і від мого здоров’я. Буває навіть більше місяця.

- Чи даруєте Ви свої рушники?

- Так. Якщо йти кудись на свято, то найкращий подарунок. Всім подобається.

Торгівля буває не лише заради наживи, а й може бути способом заробити хоч якісь кошти.

Хтось збирає пляшки, хтось змушений копирсатись у смітниках, а хтось – продавати чесно і творчо, на совість зроблені витвори мистецтва. На жаль…