Стережіться: ЖРЕД на порозі! З договором

Свого часу після підвищення тарифів чернігівські ЖРЕДи багато критикували за відсутність договорів зі споживачами послуг.

Здається, що комунальники нарешті допетрили, що відбувається порушення прав споживачів і кілька тижнів тому працівники ЖРЕДів почали процес укладення договорів з мешканцями.

Як то кажуть, можуть, коли рак на горі свисне… Але, як часто буває, чиновники розпочали процес підписання договорів не по-людськи.

Стало відомо, що представники ЖРЕДів фактично примушують споживачів підписувати договори!

Мешканці будинків з кількох районів міста (50 років СРСР, 5-ти кути, район Прогресу та інші) повідомили, що їм запропонували підписати договір, а в іншому випадку погрожували застосуванням різних санкцій проти тих, хто відмовляється!

Вже цим порушується Закон!

Так, стаття 627 Цивільного кодексу України проголошує, «сторони є вільними в укладенні договору», тобто ніхто не може примусити Вас до укладення будь-якого договору, в т.ч. і зазначеного.

Також стало відомо, що багатьом чернігівцям, яких працівники ЖРЕДів не заставали вдома, залишали договори просто… в поштовій скриньці. Питання зразу з’являється: чи підписи мешканців будинків нікому не потрібні, чи просто шукають „стрілочника”, який і буде винний в ненаданні якісних (чи хоч би якихось) послуг.

Сама процедура укладення договору має бути здійснена за письмовою пропозицією сторони (ЖРЕДами) і лише після схвальної відповіді на неї іншої сторони споживача – (ст.641-645 Цивільного кодексу). При чому інша сторона має право відмовитись від підписання такого договору на зазначених умовах, і може (а не зобов’язаний) погодитись на його підписання на інших, більш прийнятних для нього умовах.

Але керівництво міського ЖКГ мабуть вважає, що від їх пропозиції ніхто не має права відмовитись. Тим більше, якісь споживачі послуг.

Навіщо ускладнювати всім життя?

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005р. № 560 «Про затвердження порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій» затверджено типову форму договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Ті договори, що роздають працівники ЖРЕДів чернігівцям, цій типовій формі не відповідають. Натомість містять значну кількість положень, що погіршують права споживачів порівняно з законодавством.

Схоже, що працівники отримали вимогу від керівництва ЖРЕДів за будь-яких умов забезпечити процес підписання договорів. В свою чергу, ЖРЕДи отримали таку вказівку від управління житлово-комунальних послуг, куди вона теж була спущена згори. Про це може говорити, якщо прослідкувати географію повідомлень громадян – це різні райони міста, що відносяться до різник ЖРЕДів.

Ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» (надалі – Закон) містить перелік обставин, за наявності яких в договорі його окремі положення (або й весь договір в цілому) може бути визнано недійсним.

Крім того, ч.1 цієї статті містить таку вимогу: «Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими». Бо саме їх наявність і є підставою для визнання цих положень договору недійсними.

Доречно сказати, що Антимонопольний комітет вже порушив дві справи щодо надання платних послуг від комунальних підприємств „Новозаводське” та „Деснянське”. Розцінки там дещо «захмарні». Але ж, якщо люди погоджуються підписати договір на умовах комунальників, то значить з усім згодні. І можна лупити з них три шкури.

Управління ЖКГ вважає чернігівців ясновидцями!?

Кажучи про весь договір, наданий ЖРЕДами для підписання споживачам, то він дуже далекий від тієї форми, що затверджена законодавством.

Так, найперше, що зразу ж «кидається в очі», це п.3 договору, за яким «Послуги надаються  відповідно до структури тарифів…, затверджених рішенням органу місцевого самоврядування, з яким споживач ознайомлюється при підписанні цього договору», а п. 2 цього ж договору ще й зазначає, що це рішення є в додатку до договору.

Але, мабуть, керівництво управління ЖКГ вважає всіх чернігівців ясновидцями, тому й ОЗНАЙОМЛЮВАТИ з невидимим документом непотрібно – скрізь стіни, бо при наданні цього договору жодного додатку до нього не було!

А ось та ж 18 стаття  (ч.2) Закону вважає, що: «Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов’язків на шкоду споживача». Коментарі зайві.

Чимдалі в ліс, то густіші партизани...

Пункт 4 договору:

«Повнолітні споживачі, що зареєстровані за її адресою, несуть солідарну зі споживачем майнову та іншу відповідальність за цим договором». З позиції законодавства, пункт досить дивний, бо за ним фактично встановлюється відповідальність споживача за інших самостійних, дієздатних і правоспроможних громадян. Відповідальність по зобовязанням третіх осіб, при тому, що договір ДВОСТОРОННІЙ, за підписами двох осіб і НЕ складений на користь третіх осіб!

Це яскравий приклад юридичного абсурду, бо інакше, якщо це багатосторонній договір, так і укладатися має з усіма сторонами. А так, незрозуміло, чим взагалі вмотивоване його існування – виходить ЖРЕД вищий Закону, бо як він може встановити громадянину обов’язків більше, ніж це можливо за законодавством? Тобто, і хто коли-небудь чув щодо прав людини, і кому вони потрібні.

Пункт 5:

«Виконавець зменшує суму плати за надані споживачам послуги в разі надання їм державної субсидії для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, знижок в оплаті…для окремих (пільгових) категорій населення…, за умови … надання виконавцю гарантій відшкодування суми зменшення плати за надані послуги.». Нонсенс! Незважаючи на складне формулювання, чітко видно, що незважаючи на те, що законодавство передбачає громадянам пільги (що до речі, прописано в тому ж пункті вище), але ті ж громадяни все одно зобовязанні гарантувати відшкодування сум, що недоплачувались ними через законну пільгу. Дійсно, ну мало, що там закон вимагає. А раптом щось там десь переміниться, щось відмінять, а грошики повинні надходити в повному обсязі.

Пункт 9:

«Внесена плата за послуги, яка не була зарахована на вищезазначений поточний рахкнок виконавця з вини третіх осіб, вважається такою, що не була внесена на користь виконавця…» тобто, знову ж споживач винен за когось (установу якогось банку, наприклад), незалежно від того – платить він чи ні. Це прямо суперечить ст.18 ч.3 п. 17 Закону. Тільки, щоб зайвий раз не «винуватити невинуватого» – створили б ЖРЕДи каси в себе, а споживачу все одно в яку касу гроші віддавати.

Пункт 12 (підпункт 2).

Від аналогічного пункту типового договору змінено лише одне слово – належне «своєчасно» на ЖРЕДівське формування «негайно», а різниця суттєва. Так, якщо споживач може повідомляти СВОЄЧАСНО, це означає, що закон врахував всі можливі обставин, що могли б завадити йому повідомляти зразу ж, як трапилось ушкодження. А при НЕГАЙНО, аргументи як «був на роботі/відрядженні», чи «виявив не зразу» можуть стати підставою для відмови в усуненні недоліку, бо коли НЕГАЙНО, як договір вимагає, то такі аргументи «не рахуються». От і виходить – не можна їздити у відпустку, у відрядження, на похорони тощо. Бо тоді потрібно вміти телепортуватись. Інакше виконати таку вимогу нереально.

Пункт 12 (підпункт 5).

Знову ж таки ЖРЕДівці «загубили» слово: сплачувати пеню, встановлену договором» … (а має бути - і законом), тобто, якщо за законом сума пені визначається у більш вигідному споживачу розмірі – забудьте, бо споживач «погодився» на суму пені за договором, навіть, якщо вона значно перевищує законодавчу межу. Дійсно, закон завжди можна обійти, а от від ЖРЕДу нікуди дітися…

Взагалі, що  стосується обов’язків споживача, то в типовому договорі вони налічують 10 пунктів, а у ЖРЕДівському – 14, і якщо 10 пунктів договору більш-менш відповідають законодавству, то чотири додаткові – аж ніяк. На власний розсуд для споживача ЖРЕДівцями встановлені додаткові обовязкі, що суперечить ст.18 ч.2; п.3 Закону.

Навіщо працювати більше?

При визначенні відповідальності сторін знову таки ч. 16 п. 3 типової форми договору: «Перевищення встановлених строків проведення аварійно-відбудовних робіт – шляхом виплати споживачеві компенсації в розмірі, встановленому законодавством, ___ відсотка місячної плати за послугу за кожну добу її ненадання» цілком зрозуміло чому ЖРЕДи «загубили». Бо тоді ж треба за бездіяльність грошики повертати, а це ж не вигідно.

Головне, аби пунктик такий був, а люди ж все рівно підписують майже не читаючи, бо розібратись в цьому „словоблудію” дуже важко. Навіть, з гарною освітою. Але це не змінює факту невідповідності такого вимогам ч.3 п.1 Закону.

Всім читати „Чернігівські відомості”!

Але окремо треба «відзначити» положення договору, що містяться в розділі ДОДАТКОВІ УМОВИ. Згідно з деякими їх пунктами про зміни, що суттєво впливатимуть на виконання договору споживача можуть інформувати через оголошення в ЗМІ! Очевидно, що це буде переважно комунальна газета „Чернігівські відомості” де якимсь рядком або абзацом можуть вказати на ці умови. При цьому, ми самі погоджуємся з цим в разі підписання договору!

Так, п.24 – «Споживач визнає за достатнє його інформування  виконавцем шляхом оголошення в засобах масової інформації про зміни нормативно – правових  актах, які суттєво впливають на…виконання… договору. Зміни істотних умов цього договору за ініціативи виконавця можуть бути оформлені додатковою угодою». Це суперечить не те, що законодавству (ст. 18,ч. 3 , п.11;15;16 Закону), а навіть самому договору – п.11.8; 14.2; 14.6, за якими споживач має право ініціативи для внесення змін у договір (бо плата є дуже суттєвою умовою), а виконавець зобо’вязаний надавати всю необхідну інформацію…, та своєчасно ознайомлювати з нормативно-правовими актами в сфері житлово-комунальних послуг.

Пункти 25 і 26 договору суперечать один одному і вцілому пункту 2 цього ж договору. Так, пункт 25 договору проголошує, що «виконавець ознайомив споживача з Правилами користування приміщеннями…., Рішенням виконавчого комітету чернігівської міської ради….», а п. 26 – в той же час передбачає, що ознайомитись з цими документами можна в приміщенні ЖРЕДу, а п. 2 договору взагалі говорить, що ці документи є обов’язковими додатками до договору.

... Напевно, різні люди документ писали, а потім зібрали все до купи й надрукували загальний документ, особливо, над ним не розмірковуючи. Хай ті, що дуже грамотними себе вважають – самі й розбираються, що ми цим всім хотіли сказати та пообіцяти.

Все одно Закон на боці споживача!

А споживачу слід пам’ятати, що якби не ускладнювали формулювання ЖРЕДи в своїх договорах, вони спростовуються дуже легко: ст. 18 ч.3 п.8 Закону «Про захист прав споживачів» встановлює, що «нечіткі або двозначні положення договорів із споживачем тлумачаться на користь споживача».

Але керівництву міського ЖКГ на це, скоріше за все, начхати. Адже за відсутністю конкурентів – куди той споживач дінеться. Все рівно приповзе з благаннями до ЖЕКу – після кількамісячного поневіряння зі своїми вимогами та скаргами.

В принципі, договори постачальників послуг та споживачів придумали для того, щоб останні могли контролювати якість послуг та вчасність їх надання. В разі порушень прав споживачв вони могли б оскаржувати дії комунальників посилаючись на підписаний договір. Запропонований управлінням ЖКГ документ цим вимогам не відповідає в принципі.

Громадська платформа „Сила громади” звертається до юридичного відділу Чернігвської міської ради, до виконкому та депутатського корпусу, а також управління з захисту справ споживачів з вимогою відреагувати на вказану ситуацію та захистити інтереси жителів міста.

Управлінню житлово-комунального господарства ми пропонуємо припинити процес укладення договорів зі споживачами та провести громадські слухання з цього приводу.

Черінгівці, не підписуйте договорів про надання послуг з утримання будинків та прибудинкових територій, поки управління ЖКГ не приведе його до вимог законодавства!

Фото: Сергій СТУК 

Довідка Високого Валу:
Типовий договір на утримання житлових будинків і прибудинкових територій

До теми:
Антимонопольники перевіряють комунальників. Для нас!