Просто вірш
Марудний день помер,
Химери граються на стелі
І крізь шпарини у вікні
Моя свідомість виливається в пустелю,
Яку долає вершник на коні.
Яку скоряє вершник, і міста,
І непідвладні океани...
Все переможено! Земля пласка...
І сенсом переповнені святі місця,
Бажання перемоги нездоланне.
Жага лишилася, та сон добіг кінця,
Усе, що під ногами
Набуло круглих форм,
Це тільки площина – Центр Всесвіту!
А так...
Завжди повернення
в початок шляху нас чекає...
14.01.04
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 8539 |
Коментарі (1)
skakunova | 2004-10-24 16:15