Клептосценарій «слуги» для 73%

Нікому не хочеться визнати себе пошитим у дурні. Тому просто візьміть до відома і майте на увазі, як вас зробили мимоволі учасниками циркового «перфомансу».

1. «Слуга народу».

Це книжка така, написана у Вінниці ще в 1992 році. Автор – письменник Василь Рудик. З неї клептомани «запозичили» (не запитуючи автора) не лише назву і сюжет, а й прізвище головного героя.

2. «Зробимо це разом!».

Клептомани звідти повністю скопіювали виборчу кампанію 2010 року фейкової партії «Єдина Естонія». Була там така собі театральна студія №099. І її актори створили фейкову партію. Вони обіцяли усім виборцям все, чого ті хотіли, і відразу, негайно.

Популізм зашкалював. Самі організовували проти себе «чорнуху» й вели агітацію відеороликами через інтернет, замість програмних речей показували молодих усміхнених людей, робили «міцні» відеоролики із закликами «та пішли ви, прокляті придурки, які нічого не змінили», створювали імідж великої команди професіоналів з купою радників, запрошували виборців разом писати програму, запустили онлайн-голосування по вибору керівництва країни…

Віртуальна партія отримала фантастичні рейтинги і мала перемогти в одні ворота. Проте за кілька днів до виборів актори вибачились і зізналися, що це був соціальний експеримент, який мав показати виборцям, як можна маніпулювати демократією і як можна маніпулювати виборцями. Що вони самі мають бути відповідальними і розуміти наслідки свого вибору.

Але якщо в Естонії це був соціальний експеримент і його організатори мали громадянську свідомість та совість, то в нас це стало реальністю, включно з роликами про «пішли в ж*пу», а в її організаторів місце совісті поросло волоссям.

3. Наслідки.

Ніяких реальних і рішучих дій не буде, як і виконання обіцянок. «Симулякру» навіть виступати в ефірі намагатимуться не давати півроку, до парламентських виборів, щоб ви раптом не зрозуміли, що там – Порожнеча, і ви прийшли ще й восени на виборчі дільниці.

Бо можна «склептоманити» ідею та назву (наприклад, назвати сільський ларьок МагіЦентром), але поцупити розуміння процесів та вміння їх розв’язувати – таке ніколи нікому не вдається.

Прозріння прийде, звичайно, рано чи пізно. Питання тільки, яку ціну ми всі заплатимо за зе… тобто за це...