Містика древнього Ніжина. ФОТО

Історики вам також розкажуть, що вперше Ніжин згадується у літописі “Повість минулих літ” за Іпатіївським списком (1078 р.).

І що у давнину назва його змінювалась від “Нежатин” і “Уненеж” – до сучасної назви “Ніжин”, яка вперше з‘явилась у документах другої половини ХІУ ст. І як будь-яке порядне стародавнє місто, Ніжин відкриє вам свої містичні історії та легенди, що їх зберегли до нашого часу письменники М. Гоголь і Т. Шевченко та міська архітектура.

У передмісті можна побачити Ніжин – озеро: у давні часи на його берегах стояв посад і науковці стверджують, що то і був літописний Нежатин, одна з фортець на північному сході Київської Русі. Під час монголо-татарської навали води озера заховали місто і всіх його мешканців – і відтоді лише раз на рік, у ніч на Великдень, Нежатин підіймається на поверхню води. Рухаємося далі , йдемо до наймістичніших місць.

НДУ імені Миколи Гоголя - один із найстаріших навчальних закладів нашої держави. Маючи давні традиції протягом двохсот років цей заклад був, є і залишається культурним, освітнім, науковим центром. Велику роль у збереженні, накопиченні та популяризації матеріалів, що стосуються історії, культури міста Ніжина та навчального закладу відіграє музейний комплекс університету. У його структурі музей історії Ніжинської вищої школи, що презентує в трьох залах історію становлення навчального закладу; музей Гоголя та картинна галерея. Комплекс займає важливе місце у навчально-виховному процесі вузу та особливе місце в культурному житті Ніжина. Далі пропоную відвідати ще одне місце пов’язане з М. В. Гоголем.

Хрестовоздвиженська церква - саме за легендою, пов'язаною з цією церквою Гоголь писав свій твір «ВІЙ». Легенда розповідає, що колись давно відспівували в церкві молоду дівчину, але у неї була, так звана, клінічна смерть і дівчина посеред служби встала із гробу. Від переляку священник помер на місці. Саме ця історія і стала поштовхом до написання твору «ВІЙ». Рухаємося далі.

Наступний об’єкт – сквер ім. М.Гоголя. Посеред скверу знаходиться пам’ятник письменнику. Цей пам'ятник є першим за часом створення письменнику не лише в Україні, а й у тодішній Російській імперії. Автором проекту був відомий скульптор П. Забіла, що залишив на пам’ятці свій оригінальний автограф (якщо подивитись на споруду з правого боку, то можна роздивитися профіль скульптора, який він майстерно виклав зі складок одягу письменника).

Неподалік скверу знаходиться також, так званий «Будинок з привидами». Ночами хтось плаче у куточках, хтось прочиняє старі двері до кімнат, зітхає і блідою тінню блукає коридорами. “Хтось” – то, як вважають ніжинці, молода грецька красуня, що закохалась у сина тодішнього міського голови. Він їй взаємністю не відповів. І дівчина наклала на себе руки, але спокою так і не знайшла. Ніжинський історик Ольга Пономар каже, що за радянських часів благородні привиди ледве не пішли геть, ображені, що люди відмовилися вірити в їхнє існування. Але нещодавно знову повернулись у рідну домівку.

І наприкінці прогулянки, я пропоную відвідати єдиний в Україні «Музей-поштову станцію». Отже запрошую вас до Ніжина прогулятися вулицею М. Гоголя, яка зберігає будівлі і дух тієї доби; відвідати храми; поблукати берегами Ніжин–озера і відчути містичну ауру цього міста, над яким не владний час.

Прогулянка цим пішохідним маршрутом займає близько години-півтори часу.