Туристичні принади Чернігівщини. ФОТО

Чернігівщина! Наш край – край лісів і запашних луків, край широкополих ланів, бистроплинних річок, овіяний легендами та прославлений видатними людьми по всьому світу.

Стародавній Чернігівський край славиться великою кількістю визначних пам`яток історії та архітектури ХІ-ХІІ та ХVІІ-ХІХ ст.

Якщо ви бажаєте поринути у світ давнього народного побуту, відчути азарт козацьких розваг, скуштувати страв справжньої української кухні – завітайте до осередків сільського зеленого туризму. Тут і на конях покататися можна, і порибалити, і помріяти під спів солов’я тихої української ночі.

Ознайомитися з найвизначнішими історичними пам’ятками регіону ви зможете, скориставшись маршрутом: Чернігів – Батурин – Ніжин - Тростянець – Качанівка. Оптимальним буде варіант, коли кожному з міст ви приділете окремий день. Отже маршрут для тих хто проживає в Чернігові і ще й досі не відвідав вищезгадані міста, або для гостей, які планують перебувати у Чернігові щонайменше тиждень.

«Зачарована Десна»

Придеснянські краєвиди, де поєднуються луки, ліси, заплавні озера, річкові пляжі, зберігають свою первісну красу і здатні зачарувати найвибагливішого естета. Природа створила ідеальне місце для туризму й рекреації на будь-який смак: молодіжний чи сімейний пляжно-купальний відпочинок, вудіння риби, збирання ягід і грибів, сплав на плотах чи байдарках. Туристи можуть покластися на свої сили і обрати будь-яку місцевість від Новгород-Сіверського до Остра. Якщо ж комфорт є обов’язковим атрибутом відпочинку, - можна скористатися численними туристичними закладами, розміщеними вздовж річки.

«Українська Равенна»

Свого часу перший президент УНР Михайло Грушевський сказав: «Я б назвав Чернігів – серце Сіверщини, «Українською Равенною»». Адже недарма місто 13-вікової історії, виникнення якого губиться в глибині віків, одне з найдревніших і найкрасивіших міст України, оспіване в літописах і баладах, споконвічною красою зустрічає гостей і зачаровує їх своєю таємничістю та величчю. Отже, наша подорож розпочинається з Чернігова.

Унікальність міста полягає в дивовижному поєднанні стародавніх памяток і сучасної забудови. На високих пагорбах Болдиних гір, над правобережною заплавою Десни, здіймаються зі сходу на захід золотоглаві храми, споруджені в різні періоди історії міста.

Пам’яткою археології є Чорна Могила (середина Х ст.).Один із найбільших некрополів (близько 230 курганів) розміщується на Болдіних горах – історична місцевість на правому березі Десни.

На терасах Болдіних гір розташований комплекс споруд Троїцько-Іллінського монастиря ХІ-ХVІІІ ст. Початок історії монастиря був покладений ченцем Антонієм Печерським 1069 р. Викопані його послідовниками печери, довжина яких складає 315 м до сьогодні є одним із місць паломництва і туристичним об’єктом. У ХІІ ст. було споруджено Іллінську церкву. До нас дійшли – трапезна з Введенською церквою(1677), келії, Троїцький собор(1679), будинок архімандрита (1750), дзвіниця (1775).

Неподалік від Дитинця розташована П’ятницька церква (ХІІ-ХІІІ ст.)

Єлецький Успенський монастир був заснований у 1060-і роки у хвойному лісі (імовірно звідти і походить його назва). Головним храмом є Успенський собор (ХІІ ст.). Тут розташовані дзвіниця, Петропавловська церква з трапезною і келії.

В місті також збереглися храми ХVІІІ ст. – Катерининська (1715) і Воскресенська (1775) церкви.

Неповторні історичні ландшафти Чернігова, в які гармонійно вписуються безцінні шедеври давнього зодчества і сучасні споруди, приваблюють в місто тисячі туристів з усіх куточків України, багатьох країн близького та далекого зарубіжжя.

(Відстань за маршрутом Чернігів – Батурин ~ 143 км,
приблизний час у дорозі 2 год 11 хв)

Українська козацька держава – Гетьманщина стала ключовим явищем в історії національного державотворення.

У 1799-1803 роках архітекторами А. Рінальді, Ч. Камероном був споруджений палацово-парковий комплекс (Палац Розумовського). На сьогодні збереглася лише центральна частина палацу.

Зберігся будинок Кочубея (ХVІІ-ХVІІІ), в якому розмістився Батуринський історико-краєзнавчий музей. Уцілів і Покровський собор (1789).

У центрі старого Батурина в урочищі «Цитадель» збереглися залишки земляних укріплень – колишньої фортеці.

Всі пам’ятки культурної спадщини Батурина увійшли до складу Державного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця».

(Відстань за маршрутом Чернігів — Ніжин ~ 109 км,
приблизний час у дорозі - 1 год 38 хв)

16 містечок Чернігівщини віком понад 700 років. Серед них спокійний і веселий, старовинний і провінційно-сучасний Ніжин.

Це містечко розкинулося на обох берегах р. Остер. З 1742 р. через Ніжин проходив поштовий тракт Глухів-Київ. У 1770-і роки було споруджено приміщення Ніжинської поштової контори (зараз діє як музей), де зупинялися численні подорожуючі, у т. ч. Д. Фонвізін, О. Пушкін, о. Грибоєдов, М. Глинка, Т. Шевченко, В. Даль, А. Міцкевич, С. Гулак-Артемовський та ін..

Ніжин був єдиним повітовим містом, що мав вищий навчальний заклад – Гімназію вищих наук, засновану 4 вересня 1820 р. на кошти князів О. А. та І. А. Безбородьків. Навчальний корпус був споруджений за проектом Л. Руска. Слава про цей навчальний заклад упродовж 200 років іде по світу. Серед перших випускників – всесвітньо відомий письменник Микола Гоголь, чиє ім’я і носить сучасний університет.

Унікальним є музей першої на Лівобережній України аптеки.

14 красунь-церков розкинулися по обидва боки Остра: грецька Михайлівська (1731), Троїцька (1733), Преображенська (1748), Покровська (1757), Хрестовоздвиженська (1775), грецька Всіхсвятська (1786), Іоана Богослова (ХVІІІ ст.), Миколаївський (1668) та Введенський собор (1788).

14 жовтня (на свято Покрови) відбувається у Ніжині вже 300 років поспіль незабутнє дійство – Покровський ярмарок. Тут турист і відпочине, і зрозуміє сутність українського свята, і придбає сувеніри – вироби народних майстрів. На Покровський ярмарок з’їжджаються найкращі майстри з усієї України. Взагалі у ХІХ ст. на Чернігівщині відбувалося більше 200 ярмарків. Нині ярмаркові традиції відроджуються у кожному районі області.

(Відстань за маршрутом
Чернігів – Ніжин - Ічня – Тростянець ~ 180 км,
приблизний час у дорозі ~ 3 год 20 хв.)

Тростянецький дендропарк розташований на сході Чернігівщини в селі Тростянець Ічнянського району.

З 1858 р. увага зосереджена на формуванні штучного рельєфу на зразок того, який І. Скоропадському довелось бачити у французьких парках. 28 років знадобилося для створення гірського саду на насипних пагорбах заввишки 30-35 метрів у північно-східній частині парку – так званих «швейцарських Альп».

Тростянецький Дендропарк – це високохудожній зразок паркового будівництва, справжній музей природи, він є природоохоронною науково-дослідницькою установою. Щороку дендропарк відвідують близько 20 тис. екскурсантів.

До романтики слід додати, що в Тростянці – єдине в Україні родовище лікувального бішофіту.

(Відстань за маршрутом Чернігів – Качанівка ~ 165 км,
приблизний час у дорозі 3 години)

Окрасою Чернігівщини стала Качанівка – державний історико-культурний заповідник у межах Ічнянського району із найбільшим і найдавнішим в області парком, палацовими, господарськими і культурними спорудами, багатою на події історією. Парк закладений і спланований у 1777 р. архітектором М. Мосцепановим. Качанівка ХІХ ст. – один із осередків культурного життя України. Микола Гоголь, Тарас Шевченко, Микола Глінка, Ілля Рєпін, Михайло Максимович, Семен Гулак-Артемовський, Марко Вовчок, Опанас Маркович, Костянтин Маковський, Микола Ге, Дмитро Яворницький – далеко не повний перелік визначних діячів культури, історії та мистецтва, яких доля приводила до Качанівки. У знаменитій альтанці композитор Микола Глінка писав увертюру до опери «Руслан і Людмила».

Сьогодні загальна площа парку – 572 га, у тому числі 100 га водойм та ставків. Серед насаджень налічують близько 50 видів дерев та чагарників. Загальна довжина великої паркової доріжки становить 60 км.

Нинішня Качанівка – визначний центр пізнавального і сільського зеленого туризму, місце масового відпочинку. Намисто озер і захоплюючі краєвиди й досі милують око відвідувачів. У заповіднику відвідувачі мають можливість ознайомитися з цікавими музейними експозиціями, милуватися неперевершеними ландшафтами, взяти участь у кінних і водних прогулянках, насолоджуватися чудовою кухнею і скористатися затишними номерами в готелі або гостинністю сільських господарів, які запропонують місце для ночівлі.

Якщо ви бажаєте поринути в атмосферу справжнього свята відвідайте фестиваль «Качанівські музи».

На цьому наша подорож завершується. Сподіваюся, що проїхавши даним маршрутом, ви щиро закохаєтеся у Чернігівщину та обов’язково повернетеся у ці живописні краї ще раз!