“Культура – це теж зброя опору”: у Чернівцях відбулась національна прем’єра стрічки “Тривала втеча”

Трагікомедію з італійсько-українським акторським складом повністю відзняли у Києві та на Київщині. Оператор-постановник картини Ярослав Пілунський нині боронить Україну у лавах ЗСУ. Перед показом він звернувся до глядачів через телефонний зв’язок, а італійський режисер Андреа Маньяні розповів про подаровану Ярославом пляшку горілки, які відкоркують після української Перемоги.

17 червня на міжнародному кінофестивалі “Миколайчук OPEN” у Чернівцях відбулась українська прем’єра фільму “Тривала втеча”, що був створений у копродукції між Україною та Італією. 18 червня у Культурно-мистецькому центрі імені Івана Миколайчука в Чернівцях гості кінофестивалю мали змогу поспілкуватися з творцями стрічки.

“Тривала втеча” (міжнародна назва Jailbird) створена у жанрі трагікомедії або “драмеді” – комедії з елементами драми. Головний герой – юнак Джасінто, що народився у в’язниці в родині арештантів і в дорослому віці вирішує повернутися за ґрати вже у ролі наглядача. Це – лише перший шар історії, – розповідають автори фільму, – за яким приховано багато алегорій і символічних образів.

Кадр із фільму. Всі фото – Facebook Миколайчук OPEN - фестиваль глядацького кіно і Fresh Production

Режисер кінострічки – італієць Андреа Маньяні – заробив собі ім’я у мистецькому світі кількома документальними та короткометражними роботами, які отримали високі відзнаки на кінофестивалях. У 2017 році дебютував у жанрі трагікомедії, знявши фільм “Ізі”, який також став першою українсько-італійською копродукцією. Частина сцен “Ізі” була знята в Україні. “Тривала втеча” – це вже наступний крок, адже зйомки стрічки повністю проходили у Києві та на Київщині до початку повномасштабної війни, – завдяки співпраці з українською кінокомпанією Fresh Production (“Ізі”, “Малевич”, “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”). Українські співпродюсери Олег Щербина та Юлія Чернявська представляли фільм на фестивалі “Миколайчук OPEN” разом з режисером і виконавицею однієї з ролей Ніною Набокою (“Спіймати Кайдаша”, “Будинок “Слово”. Нескінчений роман”). Прем’єру також відвідав директор Італійського інституту культури в Україні Едоардо Крізафуллі.

Зліва направо: Едоардо Крізафуллі, Андреа Маньяні, Юлія Чернявська, Олег Щербина

Акторський склад картини змішаний – італійсько-український. Головну роль дорослого Джасінто виконав італійський актор Адріано Тардіоло (“Щасливий Лазар”). Водночас Джасінто-хлопчика зіграв юний українець Максим Костюнін (“І будуть люди”, “Пекельна хоругва”), якому пророкують велике “кіношне” майбутнє. “Важко прогнозувати кар’єру акторів, але це дійсно великий талант, він дуже пластичний і працездатний”, – зазначив під час зустрічі з глядачами продюсер Олег Щербина. Акторську роботу Максима відзначив і режисер. Високу оцінку Андреа Маньяні також дав грі українок Ніни Набоки та Анжеліки Петровської. Режисер зауважив, що Україна багата на акторські таланти:

“Ніну (Набоку, – авт.) я знав ще з мого першого фільму, знятого тут – "Ізі". Її вибір був очевидним, тому що вона виняткова актриса і ідеально підходить на цю роль. Знайти Анжеліку (Петровську, – авт.) та всіх інших акторів було відносно легко завдяки величезній кількості талантів в Україні”.

Андреа Маньяні та Ніна Набока

Переважно українською була знімальна група картини. Продюсери та режисер відзначили блискучу роботу художника-постановника Олександра Батенєва (“Віддана”, “Кріпосна”), під керівництвом якого були збудовані декорації в’язниці у павільйоні на Київщині. “Ідея полягала в тому, щоб в’язниця не була схожа на жодну конкретну італійську чи українську в’язницю”, – розповів в інтерв’ю The Village Україна продюсер Олег Щербина.

Кадр із фільму

Оператор-постановник стрічки Ярослав Пілунський мав взяти участь у презентації в Чернівцях, проте був відсутній з поважної причини – після 24 лютого 2022 року він став на захист України, приєднавшись до ЗСУ. Пілунський – один із найвідоміших українських кінооператорів, у доробку якого, з-поміж іншого, фільм “Брати. Остання сповідь” та музичні кліпи відомих українських виконавців. Перед показом стрічки “Тривала втеча” 17 червня він привітав присутніх через телефонний зв’язок. Наступного дня режисер Андреа Маньяні розповів зворушливу історію про свою дружбу з Ярославом Пілунським:

“Він підтримував мене під час зйомок, підготовки і навіть постпродакшну. Ярослав був зі мною в Римі на процесі кольорокорекції буквально за тиждень до війни. Я пам’ятаю його шокований стан, коли почалася війна. Я запропонував йому залишитися, пообіцявши допомогти евакуювати його родину. Однак він відмовився, заявивши, що повинен повернутися і боротися за свою країну. Пригадую, він подарував мені пляшку горілки, коли приїхав до Риму. Я пообіцяв йому, що відкрию її, коли війна закінчиться і Україна переможе. Ця пляшка досі не відкоркована, і я сподіваюся незабаром відсвяткувати з нею на честь перемоги України”.

Ярослав Пілунський

Додамо, що світова прем’єра “Тривалої втечі” відбулась 20 листопада 2022 року на кінофестивалі “Темні ночі” у Таллінні. 28 листопада стрічку вперше показали у рідній для режисера Італії – на кінофестивалі у Торіно. У широкий прокат в Україні стрічка може вийти наприкінці цього року – наразі тривають перемови з дистриб’юторами.

Під час показу фільму “Тривала втеча” на фестивалі “Миколайчук OPEN”

Міжнародний фестиваль глядацького кіно “Миколайчук OPEN” у Чернівцях пройшов з 15 по 20 червня. Захід відбувся вдруге: торік він став першим кінофестивалем, проведеним в Україні офлайн після початку повномасштабної російської військової агресії. Минулого року програма фестивалю було виключно українською, цьогоріч вона стала міжнародною. Девіз цьогорічного “Миколайчук OPEN” – “Відстоювати своє”. Те, що мистецьке життя в Україні триває попри влаштовану Росією війну, – надихає митців з усього світу, – зауважив режисер Андреа Маньяні:

“Коли я говорив в Італії, що їду в Україну, то часто у відповідь чув: “Україна? Хіба там не йде війна?”. І я ствердно кивав головою, але додавав, що їду на фестиваль. Дивувалися: “Фестиваль? Посеред війни?”. Я знову кивав. Для мене дуже важливо святкувати життя через мистецтво. Це найкраща відповідь, яку ми можемо дати російським терористам, що атакують Україну, атакують усіх нас і наші демократії. Я глибоко вдячний українському народу, який протистоїть цьому. До того ж, я вважаю, що культура – це потужна зброя опору”.