Останнє оновлення: 14:09 п'ятниця, 9 травня
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Києво-Печерська лавра під опікою Івана Мазепи: як гетьман змінив її обличчя
Києво-Печерська лавра під опікою Івана Мазепи: як гетьман змінив її обличчя

Києво-Печерська лавра під опікою Івана Мазепи: як гетьман змінив її обличчя

Одна з найзагадковіших постатей в історії України – гетьман Іван Мазепа. У своїй особі він вміло вмістив творця культурного процесу України, борця за незалежність та мецената. Особливу увагу Мазепа приділяв розвитку та розбудові Києво-Печерської лаври.

Гетьман своїм немалим коштом звів навколо Верхньої території Лаври кам’яні оборонні мури з чотирма сторожовими баштами. Їх навіть тривалий час називали «мазепинськими мурами».

На думку істориків Національного заповідника «Києво-Печерська Лавра», побудова муру навколо Верхньої лаври ймовірно розпочалося з Троїцької надбрамної церкви(1106—1108). Також завдячують Мазепі за будівництво нової кам’яної надбрамної церкви Всіх лаврських Святих над Економічною брамою (1696—1698). Крім того, на останній споруді було поміщено родинний мазепинський герб (відновлений у 1996 році).

Невелику трапезну церкву на території Києво-Печерської лаври, що була центральною спорудою комплексу Микільського лікарняного монастиря в складі Лаври теж приписують меценату Мазепі, хоча документальних підтверджень цьому немає.

Саме за гетьмана були зведені нові кам’яні дзвіниці (на великий дзвін для Печерського монастиря гетьман пожертвував 73 000 золотих), розміщенні фронтони, позолочені бані (за свідченнями істориків, на «позолочення бані Печерської церкви Мазепа відділив 20 500 дукатів (ред. дукат - велика золота монета, за один дукат в ті часи давали близько 250 грошей) та встановлені декоративні оздоби на головній лаврській соборній церкві Успіння пресвятої Богородиці, коштовні оправи для Євангеліє та інших богослужбових праць, хрести та інше церковне спорядження.

 
Дзвін Мазепи експонували минулого року у Києво-Печесрькій Лаврі. Колаж: Наталія Слінкіна
12 листопада 1708 року за наказом російського царя Петра І на Івана Мазепу було накладено анафему, у зв'язку з переходом гетьмана на бік шведського короля Карла XII в ході Великої Північної війни. Проте Українська Православна Церква Київського Патріархату неодноразово наголошувала про скасування анафеми на Мазепу з 24 серпня 1993 року в Святій Софії.
На думку професора, архимандрита Віктора (Бедь) анафема щодо Івана Мазепи, «навіть у випадку її проголошення, є не чинною з моменту її виголошення, оскільки була здійснена всупереч церковних канонів - з політичних мотивів, без дотримання соборності всієї повноти Церкви та під політичним примусом московського царя-імператора Петра І. Відповідно за таких умов навіть постановка питання про її знаття, з канонічної точки зору, не підлягає розгляду».
З нагоди 325-річчя освячення храму, 11 червня в Лаврі вперше молилися за упокій гетьмана Івана Мазепи, «Історичний день. Вперше в історії Києво-Печерської лаври відправлено панахиду за її меценатом і ктитором – гетьманом Іваном Мазепою, якого за небажання коритися Московії ще за життя було піддано анафемі російською імперською церквою», – написав міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко в фейсбуці.

 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

  Профорієнтація для підлітків під час війни

SVOBODA.FM