Онлайн-екскурсії та міжнародна співпраця: чим живе "Гетьманська столиця" у Батурині під час війни

Під час бойових дій у лютому-березні цього року на Чернігівщині Національний історико-культурний заповідник "Гетьманська столиця" у Батурині не постраждав. Тут стали проводити онлайн-екскурсії та займалися науковою роботою із закордонними колегами. Про це в інтерв’ю "Українському радіо: Чернігівська хвиля" розповіла генеральна директорка заповідника "Гетьманська столиця" Наталія Реброва.

За її словами, ще до широкомасштабної війни у заповіднику почали оцифровувати і архівувати фонди. Після 24 лютого цю роботу перевели у майже цілодобовий режим і зараз заповідник "Гетьманська столиця" – один з небагатьох музейних закладів України, де майже завершили архівування на цифрових носіях.

Наталія Реброва розповідає, що відвідувачів стало менше – люди не можуть до доїхати до заповіднику, тому "ми вирішили самі іти до людей у зручній і безпечній формі – організували онлайн-екскурсії".

Каже, це була досить складна процедура: треба мати відповідне технічне забезпечення, оператора, який знайде гарний ракурс. А той, хто веде екскурсію, повинен бути не тільки істориком, а й, певною мірою, актором.

"Ще весною на піках наших онлайн подорожей збиралась аудиторія до ста чоловік. Технічна платформа могла долучити тільки сто чоловік, а бажаючих було більше. На деяких екскурсіях були присутні люди із семи-восьми країн. Тобто, нині кожна наша онлайн екскурсія – міжнародна. І на кожній такій екскурсії обов’язково є учасники з окупованих територій. Вони мають багато запитань і дякують за можливість спілкування".

Наталія Реброва каже, по закінченню війни експозицію заповідника треба доповнювати, адже українську історію слід подавати не епізодично, а в усій повноті – з давніх часів і до сьогодення.

"Щодо онлайн екскурсій – ми одні з перших в Україні і майже щодня консультуємо колег, як це краще робити. Наприклад, заповідник на Хортиці вивчив наш досвід і вже почав свої онлайн-екскурсії".

Зараз музейники у замковій церкві Воскресіння Господнього підготували виставку "Їх вбила Росія", де розповідають про тих, кого вбили росіяни у 1708 році і про тих, кого вбили у 2022 році. Велику виставку, присвячену загиблим героям, готують і до Дня пам’яті захисників України 29 серпня. Вона працюватиме в онлайн і офлайн форматах.

Щодо наукової роботи, тут зробили акцент на міжнародній співпраці. Зараз мають партнерів у Польщі, Швеції, Франції, Австрії, Греції.

"З першого липня ми повноцінно відкрили для відвідування деякі об’єкти. Потурбувалися про безпекові моменти: є укриття, наші співробітники знають, як діяти. І люди їдуть, дорога у Батурин не заростає".

За словами Ребрової, тут добре знають справжню імперську суть сусідньої Росії, адже експозиція та експонати заповідника зберігають пам’ять про Батуринську трагедію, коли у 1708 році каральними діями московські війська спалили місто і вирізали його жителів. Тоді Батурин, перебуваючи на піку свого розвитку, по суті, приніс себе в жертву незалежності України.

У лютому 2022 року історія повторилася, але вже у масштабах російсько-української війни, каже Наталія Реброва. А тому з початку вторгнення росіян на українську землю працівники заповідника продовжували виконувати свою місію: доносити суспільству історичну правду про російську імперську політику та на прикладі Батурина формувати історичну свідомість українського народу.

"Батурин уособлює в собі прагнення українців до волі. Він показав усьому світу, що за нашу волю і свободу ми готові не лише жити, а й помирати. В умовах бойових дій ми не припиняли діалог з людьми. Такий діалог ми ведемо постійно: своєю експозицією, науковою роботою, виставками. Ми розповідаємо про нашого одвічного ворога. І кожен, хто приїздить до Батурина, переконується, що Росія загарбницькі наміри мала завжди. Той, хто побував у Батурині, усвідомлює необхідність боротьби за нашу волю і свободу".