22 червня – річниця початку війни двох тираній

«Якби світова війна була лише війною з німецьким націонал-соціалізмом, то все було б просто і ясно. Однак це була, передусім, війна імперіалістична – за метою, характером і наслідками.

Але визнати це переможцям було і є невигідно: здобута ціною мільйонів людських жертв перемога над гітлеризмом і національно-визвольна боротьба на території імперського СРСР – усе це ніяк не в'язалося з ялтинським поділом світу між імперіалістичними хижаками.

А тому і на Заході, і на Сході й досі вигідно ігнорувати той факт, що під час імперіалістичної другої світової війни було три види збройних протистоянь:

• а) боротьба з німецьким імперфашизмом;
• б) боротьба з російським імперкомунізмом;
• в) боротьба національно-визвольна.

Усі ці протистояння відбувалися не окремо, послідовно, почергово: вони сплелися у складний клубок, і кожна група, що уособлювала ту чи іншу потугу, вела смертельну боротьбу на знищення із двома іншими. І в цих трьох різних видах боротьби були свої союзники і противники, свої герої й мученики, свої поразки й перемоги, свої переможці й переможені.

Що світова війна не зводиться до боротьби з фашизмом, добре видно навіть з кількох прикладів.

Хто розгромив Польщу, а потім влаштовував спільні військові паради на відзначення цієї перемоги? – Імперфашисти й імперкомуністи.

З ким боролася Фінляндія в 1939-1940 роках? – 3 радянським імперкомунізмом. І підтримувала фінів у цій війні фашистська Німеччина.

На якій політичній платформі гуртував свою армію Власов? – На платформі антикомунізму та російського імперіалізму, і робив це з благословення фашистів.

З ким воювала польська АК – Армія Крайова? – 3 німецьким фашизмом, радянським імперкомунізмом та українським національно-визвольним рухом...

Хто боровся з фашизмом? Тільки комуністи? Тільки СРСР? – Ні! З фашизмом боролися й окуповані ним народи Європи, і західні союзники, й імперкомуністичний СРСР, і національно-визвольні рухи, зокрема український – ОУН -УПА.

Хто боровся з комунізмом? – 3 ним воювали імперфашисти (і не з ідейних, а з імперських міркувань – у боротьбі за «життєвий простір»), їх сателіти, яким (зокрема, східноєвропейським), перемога комунізму загрожувала поневоленням (Румунія, Угорщина, Словаччина), національно-визвольні сили Польщі, Прибалтики, України (а в лавах УПА – представники багатьох народів СРСР).

Хто боровся проти національно-визвольних устремлінь поневолених народів? – їх поборював гітлерівський фашизм і сталінський більшовизм, а фарисейський і продажний політичний Захід умив руки і віддав їх на розправу російському імперкомунізмові. І якщо спільна війна з гітлерівським окупантом закінчилася в травні 1945 року, то збройна боротьба ОУН-УПА з російським імперкомунізмом без будь-якої підтримки зовні велася ще понад десятиліття. Коли ж буде вшановано їх – борців за свободу і державність України?

Чи всі учасники німецько-радянської війни боролися з фашизмом? – Ні! Ще в 60-х роках Б.Олійник писав в одному з віршів: «Одні в атаку ходили, а інші «ура!» кричали». Дехто кричить і досі. Значна частина тих, хто тепер маскується під ветерана війни з фашизмом, насправді жодного разу не вистрілили в німецький бік, а воювали з українським народом, з ОУН-УПА – почавши ще з вересня 1939 року. Вони теж хочуть святкувати СВОЮ перемогу...

У другій світовій війні була не одна, а дві перемоги, бо в ній було дві поразки.

Перша перемога – це перемога над фашизмом. Гітлерівський режим було знищено, націонал-соціалізм – осуджено, нацистських главарів – повішено. Ця перемога належить усім, хто її виборював – на фронтах і в тилу. І честь і шана за це від нинішнього і наступних поколінь належить теж їм УСІМ. Але тільки їм!

Бо друга перемога – це перемога (воєнна, але не ідейна) сталінського імперкомунізму над національно-визвольними рухами, зокрема. Польщі, Прибалтики, України, над східноєвропейськими країнами, проданими Заходом, передусім США, імперській Москві за участь СРСР у розгромі Японії. Але за цю та інші свої криваві «перемоги» комунізм ще й досі не дочекався свого Нюрнберга...», – актуальне і заповітне визначення цієї світової бойні Василем Іванишиним у 2004 році.

Виховний відділ УДА

До теми – скандально відома книга, яка перевертає радянські уявлення про початок війни між СРСР та нацистською Німеччиною – «Ледокол» Віктора Суворова (Резуна), читає автор:

Документальні світлини трагедії планетарного масштабу, в якій українці втратили не менше 14 млн осіб