Останнє оновлення: 13:52 субота, 28 червня
Ювілей
Ви знаходитесь: Культура / Архітектура / Художнику Борису Дєдову – 60!
Художнику Борису Дєдову – 60!

Художнику Борису Дєдову – 60!

Сьогодні, 21 лютого, виповнюється 60 років відомому чернігівському художнику, галеристу, організатору мистецьких фестивалів і створювачу музеїв Борису Степановичу Дєдову.

Він народився у древньому, історичному і мальовничому місті Новгород-Сіверському. Хист до малювання у майбутнього члена Національного союзу художників України, Заслуженого діяча мистецтв України виявився рано.

Але під час навчання у школі Борис спочатку більше захоплювався спортивною гімнастикою, боротьбою, це, на його тодішню думку, більш личило хлопцеві. Серйозно вчитися малюванню почав лише у десятому класі, коли у 1973 році прийшов до художньої студії палацу піонерів. Після служби в армії вступив до Харківського художньо-промислового інституту, де отримав добру мистецьку освіту. Закінчивши виш, одержав направлення до Чернігівських майстерень художнього фонду України.

Одним з перших об’єктів, яким зайнявся молодий художник-проектант була пам’ятка архітектури ІХ століття Іллінська церква, котра тоді, в 1985 році, перетворювалася на музей. Дєдову було доручено виконання проекту та художнє оформлення експозиції. Він дослідив, якою була древня споруда з самого початку її створення, історію її перебудов і вигляд, якого вона набула, дійшовши до наших днів. Ця розповідь увійшла до складу експозиції, яка існує без змін вже більше 30 років. Найцікавішою складовою музейної експозиції є макет, який демонструє всю складну систему Антонієвих печер. То був перший музей, у створенні якого брав участь Борис Дедов. У подальшому набутий тоді досвід стався йому у пригоді.

Сьогодні ім’я Бориса Дєдова асоціюється перш за все з фундацією «Пласт-Арту», який був створений в 1994 році як приватна художня галерея, а в 2010 році став музеєм сучасного мистецтва. Тут виставлялися твори десятків, якщо не сотень митців – спочатку чернігівських, згодом – і гостей з інших міст та інших країн. Особливо плідною є співпраця з культурниками Польщі, Білорусі, країн Балтії. Зокрема, унікальною була виставка гобеленів латвійської художниці Івети Веценане, яка першою в світі стала використовувати бурштинові нитки. Були тут і інші дивовижні проекти, такі як виставка підводного живопису, або ж виставка ікон, написаних за традиціями давньої візантійської техніки «Чотириколір’я».

«Пласт-Арт» започаткував декілька фестивалів. Найбільш помітними з яких є такі несхожі проекти як «Територія душі», де митці можуть необмежено виявляти свою креативність, та свято рибаків та кухарів-фахівців з приготування юшки «Сорока Ух».

Важливою подією стало створення Чернігівського культурологічного журналу «Дивосад» (редактором якого був видатний український науковець професор Володимир Личковах). В цьому журналі висвітлювались культура і мистецтво Чернігівщини кінця ХХ – початку ХХІ століття, розкривались естетичні позиції сіверянських поетів, музикантів, художників, діячів театру.

Одним з постійних напрямів роботи «Пласт-Арту» є підтримка талановитої молоді – починаючи від організації благодійних аукціонів робіт обдарованих дітей, і до презентації робіт молодих митців в рамках проектів «Нові імена» та «Перехрестя». Лише на останньому були представлені біля 300 творів різних видів та жанрів мистецтва (художнє фото, живопис, графіка, інсталяція, проза, поезія, музика). Крім цього, «Пласт-Арт» займається менш очікуваним від мистецького музею, але надзвичайно актуальним видом благодійності – допомогою бійцям АТО. В якості матеріальної допомоги можна назвати подарований 41-му батальйону генератор, а в якості моральної – організацію акцій, де діти малюють для солдат, а ці малюнки за допомогою технології термодруку друкуються на металі. Такі «вічні» листівки підтримують наших бійців.

Професія художника-монументаліста дозволяє Борису Дєдову зі знанням справи займатися створенням пам’ятників та музеїв. Серед найбільш помітних проектів, в яких він приймав найактивнішу участь, можна назвати Пам’ятний хрест в Батурині, Меморіал «Пам’яті героїв Крут», «Чорнобильське дерево», Меморіальну садибу Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь», Меморіальний музей Павла Тичини, музейний комплекс партизанської слави «Лісоград», храм-маяк Св. Миколи з меморіалом пам’яті загиблих на водах та музеєм історії мореплавства, та низку музеїв Миколи Миклухо-Маклая. На черзі – музей Кирило-Мефодіївського братства у селі Дідівці Прилуцького району.

У свої шістдесят років Борис Дєдов сповнений творчих замислів. Зокрема, це пам’ятник чернігівським святим Михайлу і Федору, Меморіальний музей родини Розумовських у Лемешах, Меморіальний музей всесвітньо відомого математика Георгія Вороного, музейний комплекс «Могила князя Чорного», пам’ятник героям Небесній Сотні та АТО, Павільйон Слави захисників України…

Олена КОЛЕСНИК,
кандидат філософських наук, доктор культурології 

закрити

Додати коментар:


Фотоновини

   Чернігів: Невигадані історії старовинного міста

SVOBODA.FM