Художнику Борису Дєдову – 60!

Сьогодні, 21 лютого, виповнюється 60 років відомому чернігівському художнику, галеристу, організатору мистецьких фестивалів і створювачу музеїв Борису Степановичу Дєдову.

Він народився у древньому, історичному і мальовничому місті Новгород-Сіверському. Хист до малювання у майбутнього члена Національного союзу художників України, Заслуженого діяча мистецтв України виявився рано.

Але під час навчання у школі Борис спочатку більше захоплювався спортивною гімнастикою, боротьбою, це, на його тодішню думку, більш личило хлопцеві. Серйозно вчитися малюванню почав лише у десятому класі, коли у 1973 році прийшов до художньої студії палацу піонерів. Після служби в армії вступив до Харківського художньо-промислового інституту, де отримав добру мистецьку освіту. Закінчивши виш, одержав направлення до Чернігівських майстерень художнього фонду України.

Одним з перших об’єктів, яким зайнявся молодий художник-проектант була пам’ятка архітектури ІХ століття Іллінська церква, котра тоді, в 1985 році, перетворювалася на музей. Дєдову було доручено виконання проекту та художнє оформлення експозиції. Він дослідив, якою була древня споруда з самого початку її створення, історію її перебудов і вигляд, якого вона набула, дійшовши до наших днів. Ця розповідь увійшла до складу експозиції, яка існує без змін вже більше 30 років. Найцікавішою складовою музейної експозиції є макет, який демонструє всю складну систему Антонієвих печер. То був перший музей, у створенні якого брав участь Борис Дедов. У подальшому набутий тоді досвід стався йому у пригоді.

Сьогодні ім’я Бориса Дєдова асоціюється перш за все з фундацією «Пласт-Арту», який був створений в 1994 році як приватна художня галерея, а в 2010 році став музеєм сучасного мистецтва. Тут виставлялися твори десятків, якщо не сотень митців – спочатку чернігівських, згодом – і гостей з інших міст та інших країн. Особливо плідною є співпраця з культурниками Польщі, Білорусі, країн Балтії. Зокрема, унікальною була виставка гобеленів латвійської художниці Івети Веценане, яка першою в світі стала використовувати бурштинові нитки. Були тут і інші дивовижні проекти, такі як виставка підводного живопису, або ж виставка ікон, написаних за традиціями давньої візантійської техніки «Чотириколір’я».

«Пласт-Арт» започаткував декілька фестивалів. Найбільш помітними з яких є такі несхожі проекти як «Територія душі», де митці можуть необмежено виявляти свою креативність, та свято рибаків та кухарів-фахівців з приготування юшки «Сорока Ух».

Важливою подією стало створення Чернігівського культурологічного журналу «Дивосад» (редактором якого був видатний український науковець професор Володимир Личковах). В цьому журналі висвітлювались культура і мистецтво Чернігівщини кінця ХХ – початку ХХІ століття, розкривались естетичні позиції сіверянських поетів, музикантів, художників, діячів театру.

Одним з постійних напрямів роботи «Пласт-Арту» є підтримка талановитої молоді – починаючи від організації благодійних аукціонів робіт обдарованих дітей, і до презентації робіт молодих митців в рамках проектів «Нові імена» та «Перехрестя». Лише на останньому були представлені біля 300 творів різних видів та жанрів мистецтва (художнє фото, живопис, графіка, інсталяція, проза, поезія, музика). Крім цього, «Пласт-Арт» займається менш очікуваним від мистецького музею, але надзвичайно актуальним видом благодійності – допомогою бійцям АТО. В якості матеріальної допомоги можна назвати подарований 41-му батальйону генератор, а в якості моральної – організацію акцій, де діти малюють для солдат, а ці малюнки за допомогою технології термодруку друкуються на металі. Такі «вічні» листівки підтримують наших бійців.

Професія художника-монументаліста дозволяє Борису Дєдову зі знанням справи займатися створенням пам’ятників та музеїв. Серед найбільш помітних проектів, в яких він приймав найактивнішу участь, можна назвати Пам’ятний хрест в Батурині, Меморіал «Пам’яті героїв Крут», «Чорнобильське дерево», Меморіальну садибу Пантелеймона Куліша «Ганнина пустинь», Меморіальний музей Павла Тичини, музейний комплекс партизанської слави «Лісоград», храм-маяк Св. Миколи з меморіалом пам’яті загиблих на водах та музеєм історії мореплавства, та низку музеїв Миколи Миклухо-Маклая. На черзі – музей Кирило-Мефодіївського братства у селі Дідівці Прилуцького району.

У свої шістдесят років Борис Дєдов сповнений творчих замислів. Зокрема, це пам’ятник чернігівським святим Михайлу і Федору, Меморіальний музей родини Розумовських у Лемешах, Меморіальний музей всесвітньо відомого математика Георгія Вороного, музейний комплекс «Могила князя Чорного», пам’ятник героям Небесній Сотні та АТО, Павільйон Слави захисників України…

Олена КОЛЕСНИК,
кандидат філософських наук, доктор культурології