Екс-депутат чернігівської міськради Сергій Шумило знайшов на Афоні старовинний козацький скит

«На Афоні (в Греції) віднайдено закинутий старовинний козацький скит, заснований запорожцями в XVIII ст.» – така тема прес-конференції, яка відбулася 29 вересня у Києві.

У прес-конференції взяли участь: директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні, головний редактор наукового альманаху «Афонська спадщина» Сергій Шумило; директор Науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАНУ, доктор історичних наук, професор Тарас Чухліб; експерт з культури українського козацтва, лідер гурту давньої музики «Хорея Козацька», заслужений артист України Тарас Компаніченко.

Під час прес-конференції відбулася презентація книги Сергія Шумила «Духовне Запоріжжя на Афоні. Маловідомий козацький скит “Чорний Вир” на Святій Горі», нещодавно виданої за результатами експедиції на Афон та віднайдення там невідомої досі старовинної козацької обителі «Чорний Вир», заснованої запорізькими козаками в 1747 році.

На переконання дослідників, виявлений на Афоні загублений старовинний козацький скит є безцінним пам'ятником і має величезну духовно-культурну та науково-історичну цінність.

Наразі доступ до обителі закритий. Як повідомив Сергій Шумило, під час експедиції було віднайдено соборний храм (кафолікон) старовинної козацької обителі, який зберігся в досить доброму стані. Всередині, у ряді місць, частково збереглися фрескові зображення й орнаменти кінця XVIII ст. Також у храмі частково збереглися дерев'яні іконостаси з писаними іконами в стилі "козацького бароко" XVIII ст.

«Досі не було жодного дослідження про цю козацьку афонську святиню. Виявлені документальні свідчення про неї – це, по суті, нова сторінка в історії Афону і її взаємин з Україною. Афонський козацький скит «Чорний Вир» є важливою складовою історії, духовної культури, традицій та спадщини запорозького козацтва, безцінним пам'ятником, залишеним нам на Афоні нашими предками, і має величезну духовно-культурну та науково-історичну цінність. Коли ми говоримо про потребу відродження національних традицій, культури, духовності, то перш за все маємо звертати увагу, на чому вони ґрунтувались, що було їхнім першоджерелом. Як раз одним з таки першоджерел, значною мірою, протягом цілого тисячоліття була для нас багатюща і малодосліджена афонська спадщина. Вона є однією з невід’ємних складових нашої духовної культури і традиції, хоч і забутої нині», – переконаний директор Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні Сергій Шумило.

За словами дослідників, в 2016 р. сповнюється 1000 років від першої писемної згадки про існування й діяльність на Святій Горі Афон першого давньоруського монастиря «Ксилургу», через який здійснювалися духовні та культурні взаємозв’язки між Київською Руссю та осередком православного чернецтва й духовності на Афоні. Тож це є ювілей тисячолітніх духовно-культурних зв’язків Київської Русі і Афону. На переконання дослідників, ця річниця заслуговує на те, щоби бути відзначеною на загальнонаціональному рівні. Адже справжнє відродження країни можливе лише через навернення до власної духовної спадщини та першоджерел, де Свята Гора Афон завжди займала одне з чільних місць, повідомляє Прес-служба Міжнародного інституту афонської спадщини в Україні.