Кілька слів про витривалість колорадського жука в картинках

Мабуть в наш час нікого не здивуєш колорадським жуком. Він у нас вже в печінках сидить, скажети ви. Так, ви будете праві.

А от вперше з колорадським жуком, як-то кажуть наяву, я зустрівся на полях Щорського району Чернігівської області ще в далекому 1964 році, коли відпочивав у піонерському таборі.

Пам'ятаю як зараз, до нас на табірну лінійку завітав представник одного сільгосппідприємства і попросила допомоги в боротьбі з маленьким та полосатим жуком. Показала нам картинки кольорові і ми поїхали всі на картопляне поле.

Ось тоді відбулося моє перше знайомство з цим паразитом. Днями, відпочиваючи на березі річки Снов у Сенєві, фотографую квіточки, загораю. Гарно так, затишно.

І тут мою увагу привернули пахучі квітки лопуха зі хмелями. Аж гульк, рядом сидить колорад. І що ви думаєте він робить, він їсть стебло лопуха.

Ви здивуєтесь? Тоді уважно погляньте ось на цей фоторепортаж, який я зробив зразу. Ну от. Тепер вам зрозуміло мабуть, що нам закинули такого жучка, що мабуть скоро все буде трощити. А що ж нам бідним залишиться?

Цікаво знати, що скажуть науковці з цього питання. Як стоїть справа з полосатим жучком?