Танці до упаду

Якщо ви думаєте, що студентське життя сіре і одноманітне…

Тобто, пари, пари, пари.

Заліки, заліки, заліки.

Тут же – колоквіуми, лаболаторні, практичні роботи, бібліотека і ще треба трішечки поспати. Бо завтра – знову і знову таке ж саме.

І так аж до вручення ДИПЛОМУ.

Безрадісна картинка, правда.

 Але хто не був студентом, гарним студентом, то й вас не зрозуміє. Тому що справжній студент не тільки гарно навчається, він ще вміє і гарно відпочивати, подорожувати, танцювати, співати, декламувати, займатися спортом …

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ветерани в строю!

І взагалі, СТУДЕНТ – ЦЕ НЕЗВИЧАЙНА МОЛОДА ЛЮДИНА. Хто не був студентом, то й багато загубив. І доказом того як навчаються  і відпочивають студенти Чернігівського Національного педагогічного університету ім..Т.Г.Шевченка є проведення традиційних виховних заходів як «Неділя факультета».

Ось тут можна побачити і почути таке, що на голову не налізе, звісно в допустимих рамках. Так от, днями пройшла неділя факультету фізичного виховання. Згідно програми відбувся традиційний студентський танцювальний марафон на факультеті хореографії.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Танці під «мінус»

Професійне журі, до речі буде сказано, яке складається із випускників минулих років, буде оцінювати  техніку виконання, артистизм, професійність, одяг та дружність групи. У змаганнях приймали участь студенти 1-4 курсів, а 5-й курс займається підготовкою та проведенням заходу. 

Журі також оцінювало кращого танцюриста, танцюристку та кращу команду. Під час марафону звучало більше 20 різновидів танцювальних мелодій. Цей марафон свого часу започаткувала Тамара Іванівна Харченко, заступник декана з виховної роботи, нині покійна. Тому цей вже 10-й  марафон  студенти посвятили її світлій пам’яті.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На концерті ТАРТАК чернігівці падали зі сцени

Як би там не було марафон пройшов, нагороди отримали, солодощі з,їли з чаєм. А перше місце найбільш активні забрали студенти 12 групи (жовті футболки), друге місце – 22 група і 42 група зайняла 3-є місце.

Оце так танцювали та веселилися студенти-хореографи, що мало й я не вискочив з фотокамерою на танцювальний майданчик, а таки мабуть треба було показати щось таке бо я ж був теж активним студентом цього закладу.

Фоторепортаж та текст Віктора Кошмала