Театральнее життя повертається у Прилуки: молодь вітає культурний експеримент

Останнім часом вистава «СТІЛЬЦІ» успішно мандрує по театральному простору України.

З часу створення вона завітала до Києва, Одеси, Кременчуга і 30 липня відвідала місто Прилуки.

Невеликий екскурс: виставу створив молодий режисер Євгеній Сидоренко (актор театру), це його дипломна робота, закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені І. К.Карпенка-Карого, режисура. Виставу творили в «Майстерні актора» при Молодіжному театрі, у ній беруть участь провідні актори театру - Роман Покровський і Юлія Матросова. 

Так ось, повертаючись до Прилук, мало хто знає, але Прилуки можна сміливо назвати театральним містом. У них постійно проходять театральні фестивалі і, навіть, є своя будівля театру (нині Міський Палац Культури). І саме завдяки новому директору цього МПК Артемію Аніщенко, кожну неділю проходять ТЕАТРАЛЬНІ ВЕЧОРИ, в яких беруть участь абсолютно різні театри, театральні студії.

Як зазначив Артемій Аніщенко: «Театральні вечори ставлять за мету повернути прилучанам присутність театру в місті та інтерес до нього, дати можливість культурно проводити вечір вихідного дня, а також зібрати кошти для Прилучан воїнів АТО». Справа ця потрібна і приємно, що команда із Чернігова зробила свій невеликий внесок у цей грандіозний проект.

Вистава «Стільці» була 100 відсотковим експериментом для всіх: і для режисера, і для працівників МПК. Режисер змусив попрацювати робітників сцени в зовсім іншому ритмі (до якого вони були не зовсім готові). Викрутили по максимуму, підготували майданчик як треба – на вищому рівні (за що всім магарич). «СТІЛЬЦІ» Ежена Іонеско для Прилук перша зустріч з ТЕАТРОМ АБСУРДУ, було приємно, що МАЛУ СЦЕНУ глядач заповнив повністю і в основному це була молодь, яка уважно слідкувала за акторами і була занурена в атмосферу вистави, що підтверджувала повна тиша в залі і бурхливі оплески.

Після вистави відбулася прес конференція, на якій приємно здивували підготовлені журналісти, що з захопленням задавали питання і намагались розшифрувати код, який режисер заклав у виставу. Тож «ТЕАТРУ БУТИ» на такій благословенній землі, дай Бог щоб все вийшло, а ми завжди підтримаємо, бо робимо одне діло.