.JPG)
Коли українці були на коні, а коли "під конем"?
Найдавніші археологічні знахідки одомашнення коня знаходяться на території України та Казахстану і датуються періодом 3500-4000 р. до н. е.
Від 3000 року до н. е. кінь був остаточно одомашнений і до кінця 2000 року до н. е. остаточно розповсюдився по всій території Європи.
Всього у світі існує більше двохсот порід коней.
Крокові (Першерон, Арден, Російський ваговоз…); Рисисті (Французька рисиста, Стандартбредна рисиста, Орловська рисиста та призова); Чвалові (Ангійська верхова, Арабська верхова, Ахал-Текинська верхова, Українська верхова…). Чистокровна арабська (Pure-bred Arab) Чистокровна верхова (English thoroughbred) Англо-арабська (Anglo-Arabian) Напівкровна (Half-Bred, Part-Bred)
Кінь досягає в середньому віку 25-30 років, серед деяких порід поні зустрічаються тварини, котрі доживають до 40 років. Максимально достовірно відомий рекорд довгожительства серед коней — 62 роки.
Стільки прожив кінь, якого звали Олд Біллі (Старий Біллі). Він народився в 1760 році у графстві Ланкашир від Клівлендської гнідої кобили і жеребця східного походження. До 1819 буксирував баржі, потім був переведений на ферму в Лачфорді, перебуваючи на якій він вмер 27 листопада 1822. Череп Олд Біллі зберігається у Манчестерському музеї.
Ріст коней залежить від породи, від харчування і особливостей догляду. Чим краще харчування і догляд, тим більшими стають коні. Загалом домашні коні мають зріст від 150 до 175 см, поні від 120 до 150 см.
Кінь відноситься до травоїдних тварин. На пасовищі кінь з'їдає від 25 до 100 кг трави на добу. Залежно від віку та живої маси кінь випиває в середньому 30-60 літрів води за добу влітку і 20-25 літрів взимку. Для коня потрібно 4-5 акрів землі, близько 2 га. Корм коней складається головним чином з вівса і сіна, хоча останнє іноді замінюється соломою.
Тварина, що зробила переворот у житті людей. Залишався основним транспортом і робочою силою до кінця XVIII — початку XIX століть.
Використовується для роботи, у кінному спорті, як продуктивна тварина, що дає м'ясо і молоко. Протягом тривалого часу відігравав значну роль у перевезеннях, рільництві та війні. Приручення коня почалось у 3-4 тисячолітті до н. е. імовірно у кількох незалежних центрах — між Доном і Дніпром.
Культ коня існував в українців. Зокрема, вершниками були язичницький бог громовиці і блискавки Перун та християнський святий Юрій-Георгій. У легенді про Віщого Олега, кінь як священна істота міг принести і успіх, і смерть. Іноді він супроводжував свого господаря в потойбічний світ. Вкозацькій культурі особливе ставлення до коня оспівано в українському фольклорі. В багатьох козацьких піснях, думах, переказах кінь є братом та бойовим товаришем козака.
Кінь — істота дуже мирна, але вміє за себе постояти. При зіткненні з хижаком кінь пускає в хід копита і зуби. Особливо сміливо кидаються на супротивників косячні (табунові) жеребці. В арсеналі самооборони — лють і сміливість косячних жеребців, що кидаються на хижаків, стійка «каре» в табуні, коли дорослі тварини збивають лошат в купу в центрі кола, а самі стають щільно один до одного задніми ногами назовні.
Але частіше коні намагаються просто піти від небезпеки. Їх виручає природна здатність швидко бігати. І дуже багато коней таким чином врятували своїх вершників.
Зібрав та систематизував ВІКТОР КОШМАЛ
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 7889 |
Фотоновини
Коментарі (1)
сторонній погляд | 2014-07-17 16:09
настільки наскільки вона собі це уявляє. Кожен із нас зброя в руках Господніх. Ми приходимо в цей світ виконати своє призначення .
Олег злякався за своє життя...Хотів змінити власну долю... Жодна волосина не впаде з голови без волі Бога. Чи варто боятися смерті?
Можливо,якби князь не побоявся глянути їй у вічі-може і не помер би від укусу підступної змії.. в розпачі , а гідно загинув у бою .