"Брюсельські" враження чернігівської меломанки (Фото, відео)

Святослав Вакарчук в Києві презентував проект під назвою "Брюссель", за участю Сергія Бабкіна, Макса Малишева, Петра Чернявського, Дмитра Шурова. Як передати ті емоції та стан душі після концерту читачу цієї статті? Сама не знаю, але вже зараз починаю))

Спочатку поясню, хто такий Святослав Вакарчук в моєму сприйнятті? Будучи ще школяркою, побачила перше відеозапис «Там де нас нема», пам’ятаю як мене вразила картинка кліпу – спів з холодильника, дівчата у дірявих панчохах, люди, які на своєму шляху збивають стареньку бабцю.

Друга асоціація з альбомом «Модель», ще у форматі аудіокасети з фіолетовою обкладинкою та зображенням червоної фігури, котру прослухала мабуть до дірок, слова пісень вчити все не було необхідності – Квітка, Коко Шанель, 911, Сьогодні, Друг.

Коли мій емоційний стан і мені самій незрозумілий – занурююсь саме в "Океан", і щоразу відкриваю для себе щось нове. Отже, як змогла, так і пояснила. Це музика для душі, інакше не скажеш.

Щодо концерту. Коли мене запросили на нього, я була налаштована дещо скептично, так як це концерт не групи "Океан Ельзи", а здебільшого сольник Вакарчука, подія особливо мене не вразила. Окрім однієї пісні – "Така як ти".

Але дізнавшись про запрошення, одразу почала шукати інформацію про цей проект та пісні, що ввійшли до нього. Без перебільшення: цю музику я слухала всю ніч до самісінького ранку, ледве вранці часу вистачило випити кави і - на роботу.

Емоції настільки різноманітні, але все одно наче мед для душі. Таке враження наче Святослав взяв і відкрив усе своє нутро слухачам. Все це відчувається. В кожній пісні музика - це щось немовірне, а слова проходять крізь мозок, доходять до серця і там залишаються.

От вам і приватне спілкування із самим Святославом Вакарчуком. Хто не слухав рекомендую – Come To Me Baby, Зелений чай, Цунамі, В останній момент, Заплети (У Свої Коси Ніч), Адреналін, Не плач, Дощ. Все це сміливо додавати у аудіозаписи або аудіоплеер ставити на повторювання та насолоджуватись якісною музикою та співом найбританського українця.

Не концерт, а саміське задоволення для всіх фанів і не дуже. Оскільки у проекті "Брюссель" брали участь Сергій Бабкін та Дмитро Шуров, котрим і слово, і мікрофон також надавались окремо.

Сергій Бабкін виконував пісню "Хмари", там я її почула вперше, хоч творчість Бабкіна і його гурту "П’ятниця" мені подобається. Шуров також виконав своє соло на фортепіано, теж вийшло доволі непогано, на жаль назви не запам’ятала і в мережі також не вдалося її знайти. Але все окремо не суттєво. Загалом емоції та задоволення, які я отримала під час концерту, варті очікування.

Отже висновок: Святослав Вакарчук, як завжди на висоті, пісні та музика - як-то кажуть, хоч до рани прикладай.

Євгенія ЗАЛЕВСЬКА