Лісові химери. ФОТОрелаксація
Нашому середньому онуку виповнюється чотири роки. Це такий вік, коли виникає «100 тисяч почему» і нам треба на них відповісти, бо йому жити далі.
У неділю, коли видалася чудова погода, ми з ним поїхали на гостини до осіннього лісу. Щебетали синички, які діловито оглядали сухе дерево. А комарики дружно «товкли ступу», як кажуть, на теплу погоду.
А там паучок сплів свою хитромудру паутинку, щоб поживитись перед довгим зимовним сном. Серед пожовтілого листя засиніла квіточка – лісовий дзвіночок...
В цьому місті ми частенько буваєм на відпочинку. Влітку тут буяють лісові квіти, а зараз залишились якісь химери, але гарні, по осінньому...
Ось так, подорожуючи лісовою галявиною, я відповідав онуку на всі його «почемучки», вводячи його в чудовий світ природи.
| Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
| Переглядів : 9573 |





















Додати коментар: