
Чернігівська майстриня готується до виставки в галереї столиці
Конопляні та шовкові нитки, стебла трав, ворсинки із пальмової кори – ці матеріали для створення гобеленів поєднує з традиційною вовняною пряжею молода майстриня Ганна Вершиніна.
В одному виробі вона може використовувати щільне та ажурне плетіння, тонкі нитки перемежовує з товстими. Це створює гру світла та тіні, надає виробу фактурності, а малюнку – глибини й об‘єму.
Твори художниці схожі на живописні полотна, написані не фарбами, а нитками.
Створенням гобеленів Ганна захопилася під час навчання в Художній школі. Згодом вона закінчила Київський державний інститут декоративно-ужиткового мистецтва та дизайну ім.М.Бойчука за спеціальністю „художній текстиль”. Майстриня володіє різноманітними техніками ткацтва. Важливе значення у своїй творчості вона надає кольору, відшукує безліч відтінків ниток, аби підкреслити живописні можливості текстилю. Гобелен несе затишок, до нього хочеться доторкнутися, відчути тепло та настрій.
- Ткацтво, зокрема, створення гобеленів, – один із найдавніших видів декоративно-ужиткового мистецтва, - розповідає молода майстриня. - Це ремесло було розповсюджене по всій території України ще за часів Київської Русі. До ткацтва відносять також виготовлення килимових виробів, доріжок, ширм тощо. В наш час гобелени все частіше зустрічаються в інтер’єрах офісів, готелів, житлових приміщень. Вони виконують важливу художньо-естетичну функцію, а також зберігають національну своєрідність. Деякі сучасні майстри використовують для ткацтва папір, плівку, насіння дерев і навіть комп’ютерні диски.
Як знаходяться сюжети, Ганна розповідає дуже поетично: «Одного осіннього вечора ліхтар на вулиці несподівано освітив дерево рожевим світлом, ніби настала весна і дерево розквітло рожевими квітами… Будинки. У кожного своє вікно, за яким складається візерунок людського життя. Яскравий, сірий, фактурний, гладкий, простий, складний орнамент. І від нас залежить, який малюнок буде на нашому килимі життя. Поля. Жовтогарячі, зелені, охристі, засіяні пшеницею, різнотрав‘ям. Безліч фактур і кольорів… Прості речі навкруги нас – досконалі, гарні, різноманітні. Краса – в її простоті».
Ганну приваблюють природні мотиви: рослини, дерева, птахи, гори, ліси, зміна сезонів. Все знайшло відображення в її роботах: „Місячна соната” (2007 р.), „Ніч” (2008 р.), „Над лісом” (2008 р.). Водночас майстриня закликає людей берегти світ, який нас оточує, адже ми самі – його невід’ємна частина („Перший сніг” (2004 р.), „Гори” (2007 р.), „Моя квітка” (2010 р.), Квіти України” (2010 р.)). У своїх роботах вона зізнається в любові до рідного міста („Старе місто” (2009 р.), „Мій дім” (2009р.)), дівчину ваблять і романтичні сюжети (диптих „Чекаю на тебе” (2007 р.)). У творчості художниці є також роботи філософського змісту: «Пробудження», «Розквіт», «Зрілість», «Зустріч», «Вибір» (всі - 2011р.).
Робота за ткацьким верстатом – копітка і тривала. Мільйони сплетених між собою ниток, зігрітих дотиком пальців, осяяних фантазією, мають стати цільним сюжетом, що відкриває внутрішній світ художниці. Кожен твір змушує глядача відсторонитися від буденності й побачити красу світу. «Вплітаючи у кожну картину свої власні емоції, почуття, світосприйняття, я прагну, щоб візерунки на килимах людського життя були осяяні добром, любов‘ю, вірою в прекрасне», - підсумовує моя співрозмовниця.
Роботи Ганни Вершиніної нині можна побачити в Молодіжному театрі, а 18 листопада її виставка відкриється в галереї «Арт-холл Кайрос» (м. Київ, вул. Інститутська, 22/7).
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 9508 |
Посилання до теми:
16.09.2006 Техніку втраченої колись вишивки козацької старшини репрезентовано на львівському Форумі
27.01.2010 Виставка художньої вишивки Світлани Ткач. ФОТОрепортаж
9.02.2010 Відкрито виставку Наталії Черняк. ФОТОрепортаж
10.09.2008 Народна ікона XIX-XX століття: ФОТОрепортаж з виставки
27.01.2011 Чернігівщина на вишитій карті України. ФОТО
Додати коментар: