Іван Халанський у суспільно-політичному житті Чернігівщини кінця XVІІІ ст.
Історія Чернігівщини останньої чверті XVIII ст., стає надзвичайно важливим етапом у житті регіону під час якого відбувались суттєві зміни у суспільному житті.
У зв’язку з новим адміністративно - територіальним поділом, який відбувався на Лівобережній Україні у кінці XVІІІ ст., виникає Новгород-Сіверське намісництво.
Місто Новгород-Сіверський з 1782 по 1797 рік стає центром намісництва. Новгород Сіверський стає найбільшим осередком українського громадсько-політичного та культурного життя України. Як підкреслює О.Мезько-Оглоблін, «тут гуртуються українські політичні і культурні сили того часу». Всі вони «своїми службовими, маєтковими, родинними справами творили місцеву громадську думку, яскраво забарвлювали місцеве культурне оточення».
В цей час в місті діяв патріотичний гурток «автономістів». До Новгород-Сіверського патріотичного гуртка «автономістів» належали: А. Гудович, Г. Долинський, М. Значко-Яворський, Т. Калинський, П. Карабчевський, О. Лобисевич, М. Миклашевський, Г. Полетика, А. Рачинський, Ф. Туманський, А. Худорба, С. Ширай, єпископ В. Шишацький та І. Халанський.
Саме з ім’ям Івана Халанського пов’язане становлення Новгород-Сіверської гімназії. Новгород-Сіверська гімназія була однім з найстаріших середніх навчальних закладів України. Гімназія займала помітне місце в історії української освіти та культури.
Першим директором гімназії стає Іван Халанський – культурно-освітній діяч, який родом був з с. Халані на Слобожанщині. Відомо, що спершу він працював канцеляристом у Петербурзі з 1774 року, а з 1778 року він на військовій службі, був полковим квартирмейстером Українського гусарського полку, з 1782 року– капітаном.
У 1782 році імператриця Катерина II створила особливу комісію по організації учбових закладів. За «Статутом народним училищам у Російській імперії», в губернських містах відкривались училища двох типів: у губернських містах – «главния» чотирикласні з чотирма учителями, у повітових містах – «малия» двокласні з двома учителями. На основі цього указу у Новгород-Сіверському 11 лютого 1789 року було відкрито головне народне училище, перше в Лівобережній Україні, а у повітових – Стародубі і Глухові – малі училища.
У 1784 році Івана Івановича Халанського призначили прокурором верхнього земського суду Новгород-Сіверського намісництва. У 1789 році за рекомендацією генерал-губернатора Румянцева, І. Халанський обіймає посаду директора Новгород-Сіверського головного училища, де він працював до 5 березня 1825 року. Училище містилось в центральній частині міста за Успенським собором, а у 1798 році було переведено до колишнього губернаторського будинку.
Помер І. Халанський 5 березня 1825 року на 80-му році життя. Тимчасово обов'язки директора виконував учитель Левицький. А вже в серпні 1825 року директором Новгород-Сіверської гімназії був призначений Ілля Федорович Тимковський.
Становлення освіти на півночі Чернігівщині у кінці XVІІІ – XІX ст. нерозривно пов’язане з ім’ям Івана Халанського. Цей видатний діяч присвятив своє життя освітньо-виховній справі, саме тому його діяльність не залишилось без належної уваги.
Данило Рига.
Національний архітектурно-історичний
заповідник «Чернігів стародавній»
Версія для друку Відправити по e-mail Обговорити на форумі |
Переглядів : 6910 |
Посилання до теми:
19.10.2011 Платон Романовський – видатна особистість церковного життя XVІІІ століття
19.10.2011 Духовна освіта на Лівобережній Україні наприкінці XVІІІ століття
18.10.2011 Спасо-Преображенський собор у Новгороді-Сіверському на початку XІX століття
14.10.2011 Христофор Сулима – архімандрит Гамаліївського Харлампіївського монастиря
12.10.2011 Костянтин Акинтиевський – білий офіцер з Чернігівщини
10.10.2011 З історії Чернігівської фортеці
5.10.2011 Діяльність Чернігівської громади у ІІ половині XІX століття
Додати коментар: