Загублені скарби єпископа

Таємна історія поділу майна після смерті Новгород-Сіверського єпископа Іларіона у 1799 році, представляє цікавість з точки зору розкриття невідомої сторінки з історії нашого краю.

За указом св. Синоду від 5 січня 1800 року, було прописано: 1) за речи які не були повернути і належать Новгород-Сіверському Спасо-Преображенському монастирю, взяти з майна померлого Іларіона суму 559 р. і віддати у прихід монастиря;

2) гроші роздані родичам єпископа Іларіона, за виключенням 1000 р., які були використанні на роздачу всім духовним присутнім при похованні, і на провіз півчих з Чернігова до Новгород-Сіверська додати до майна померлого Іларіона.

Після смерті єписокпа Іларіона залишилась добра бібліотека, маса різних речей і достатньо велика на той час сума грошей. За білетами у Московському банку 19.000 руб., по двом векселям 5.500 руб. і крім цього 334 червонця.

Як можно побачити це було досить значна сума. Для прикладу: на утримання духовних семінарій в цей час, включаючи навчально-виховний процес влада виділяла 2.000 крб. на рік. Тобто, на гроші померлого єпископа можно було фактично забезпечити утримання духовного закладу впродовж десяті років.

Окреме питання бібліотека. Джерела подають інформацію, що єпископ Іларіон мав багату бібліотеку. Після його смерті більша частина книжок зникла в невідомому напрямку. Є припущення, що книги потрапили до Переясловської та Чернігівської духовної семінарії.

Маються підстави вважати, що частина спадщини була утаєна приближенними особами. Велика спадщина спонукало Чернігівську духовну владу боротись за майно Іларіона, але зустріло спротив з боку родичів Іларіона. Справа затягнулось, але був заключний договір з боку обох сторін.

Цілком зрозуміло, що на даний час розкрити всі обставини цієї історичної справи вже не можливо. Але можно впевнено констатувати, що Чернігівська єпархія істотно збагатилась, причому в той чи інший мірі завдячуючи майну єпископа. Цей факт заслуговує на увагу, тому що він розкриває невідому історичну справу нашого краю.

Данило Рига, науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній».