Археологи знайшли першу берестяну грамоту із згадуванням Чернігова

НОВГОРОД, 6 серп - РІА Новости, Андрій Летягін. Новгородські археологи знайшли берестяну грамоту, у якій уперше за майже 60-річну історію знахідок і вивчення цих древніх пам'яток писемності згадується Чернігів, повідомив у п'ятницю ввечері відомий дослідник давньоруських грамот, академік РАН Андрій Залізняк, який виступив перед новгородцями в Лекторії Кремля.

Згадування про Чернігів містила грамота номер 1004, виявлена 30 липня, приблизно, у культурному шарі третьої чверті XII століття на Троїцькій розкопці, розташованій в історичній частині Великого Новгорода на південь від Кремля.

Цю грамоту з текстом господарського характеру, що повністю дійшла до нас, академік Залізняк назвав "кращою з кращих, прикрасою новгородської колекції грамот".

Говорячи про текст грамоти, академік відзначив, що це місто Псковської області, яке має на гербі і прапорі по три луки, своєю назвою зобов'язаний зовсім не цій зображеній на його офіційній символіці зброї, а закрутам рік, у яких було в стародавності розташоване слов'янське поселення.

З текстів інших грамот, знайдених у нинішньому польовому сезоні на Троїцькій розкопці, Залізняк виділив вміст грамоти номер 999, виявленої 19 липня.

Говорячи про особливості нинішнього польового сезону, Залізняк відзначив, що він "познайомив" учених з новими історичними персонажами - новгородцами Якимом і Лукою.

На Троїцькій розкопці археологи знайшли майже 20 "послань з минулого", які мали відношення до цих персонажів. Крім цього, їм вдалося встановити, що до Якима також мають відношення ще чотири грамоти, знайдені в минулі роки.

Колекція з 19 грамот, пов'язаних з Якимом, одержала у дослідників назву "блок Якима". Раніше такої кількості "послань із минулого", які б розповідали про одну людину, вченим не зустрічалося.

"Блок Луки" завершила поки остання для археологів берестяна грамота номер 1009, знайдена в п'ятницю.

Залізняк звернув увагу на те, що багато виявлених в 2010 році грамот, як і в колишні роки, починалися із зображення хреста.

"Раніше існувала версія, що знак хреста на початку грамоти означав уклін кому-небудь, зараз ми схиляємося до того, що це, імовірно, - знак серйозності заняття (древнього переписувача), аналог хреста, яким (донині) осіняє себе людина, починаючи важку, небезпечну справу", - сказав академік.

Одна із грамот, знайдених у поточному польовому сезоні, починається з косого хреста, що нагадує букву "х", що є великою рідкістю.

Залізняк звернув увагу на ще один "рекорд", встановлений новгородськими археологами.

"Завдяки тому, що на Троїцькій розкопці цього року вже виявлено 36 берестяних грамот, загальне число грамот, знайдених на цій розкопці, склало 425", - повідомив академік.

Академік звернув увагу на надзвичайну насиченість грамотами культурного шару, вивченого археологами в 2010 році.

"У середньому, для того, щоб знайти одну берестяну грамоту у Великому Новгороді, вченим доводиться перебрати руками близько 125 кубометрів землі. Цього року археологи вивчили близько 72 кубометрів, в яких відповідно до середніх показників повинно було міститися 0,6 грамоти, а вийшло в 60 разів більше", - сказав Залізняк.

Подібну інтенсивність знахідок академік пояснив тією обставиною, що розкопки цього року велися в культурному шарі другої чверті XII-Першої чверті XIII століть.

"Це період дає максимальне число грамот", - відзначив Залізняк.