Івана Купала. На бережку сушилася...

Найромантичніше свято літнього сезону - Івана Купала - на Чернігівщині має багато значень.

Це й свято закоханих, які ворожать на долю, і початок купального сезону: "Від Івана до Ілька зве купатися ріка", і очищення душі та тіла: "Іван Хреститель - гріхів відпуститель", "На Івана на Купайла у вогні всі біди палять", і загадування на врожай...

- Звісно, що село - то й традиція. Пригадую, як у дитячі роки ми напередодні цього свята бігали з "качанчиками", котрі були сплетені бабусями з червоних або жовтих черешень. А у вас що було цікавого? - запитую вченого секретаря Національного архітектурно-історичного заповідника "Чернігів стародавній" Сергія Чернякова.

- У нас у селі Дмитрівка Бахмацького району в пору моєї юності це свято було трішки... ідеологічним. Адже то були радянські часи, і щоб хлопці та дівчата не йшли на берег річки і не організовували там купальські забави, комсомольці збирали хмиз, складали з нього зірку на стадіоні, запалювали її - і молодь стрибала. Але дівчата тихцем усе одно пускали на воду вінки... До речі, це свято зазнало переслідувань не лише в радянські часи, а й набагато раніше - від церкви. Так, зокрема, в Іпатіївському літописі та митрополичих посланнях воно піддавалося суворим осудам та анафемам. Пізніше, в християнські часи до свята Купала додалося Різдво Святого Пророка Предтечі й Хрестителя Господнього Івана. Тепер ми маємо охристиянізований празник з подвійною назвою - Іван Купайло.

- Які давні традиції, пов'язані з цим святом, дійшли у нашому краї до сьогоднішнього дня?

- На Чернігівщині, як і в інших областях України, хлопці споряджали Купайла, а дівчата - Марену, стрибали через багаття. Якщо хлопець стрибав якнайвище, вважалося, що в його родині буде добрий врожай. Найспритнішому мало прибути здоров'я, а якщо хтось ускочив у полум'я - протягом року трапиться нещастя. Коли ж вдало перестрибували через багаття хлопець і дівчина, вони неодмінно одружаться і в злагоді та любові проживуть увесь вік. Після того дівчата пускали на воду віночки - одним вінком ворожили на близьке чи далеке заміжжя (попливе чи крутитиметься на місці), двома - чи бути в парі з коханим. Хлопці зацікавлено спостерігали за тим дійством і навіть допомагали віночкам триматися разом, кидаючи у воду камінці. Ці всі обряди є й тепер. Обов'язковим супроводом усіх святкових дійств завжди були купальські пісні:

Івана Купала –
та й у воду упала,
На бережку сушилася,
Своєй косой хвалилася.

Наступного дня в дівочі вінки вбирається капуста, щоб добре родила, а також прикрашаються ними хліви та курники - щоб господарство процвітало. Уламки з Купайла кидали на огірки, щоб вони рясно зав'язувалися.