Особливості українського пляжу

Минулого тижня спека дошкуляла усім, а тому кожен рятувався від неї як міг. Дехто відсиджувався в кімнаті біля вентилятора, хтось відпочивав у холодочку, а багато хто «охолоджувався» у водоймах.

Вирішили і ми піти разом із сім’єю на міський пляж, щоб малеча засмагла та накупалась.

Парасольку від сонця встановили з великими зусиллями, бо пісок був, ніби асфальт. Але настрій це не зіпсувало. Вода була дуже тепла і в повітря злітали мільйони бризок, які здіймала малеча.

Але згодом стала помічати, що не всі сміються. Є й ті, хто плаче або й навіть ридає. Багато діток проливало сльози, бо їхнім мамам було ліньки дивитись за ними, поки вони знаходилися у воді.

Жіночки щедро ляскали по маленьких сідничках з криками: «Я тебе вб’ю, якщо ти ще раз зайдеш у воду!» Дивно. Ви ж привели дитину саме для того, щоб вона бігала по бережку і хлюпалась водичкою, а не сиділа на покривалі з мамою, поки вона дізнається всі новини про знайомих.

І ще одна особливість пляжного відпочинку по-менськи. Чоловіки, купуючи пиво, намагалися його випити подалі від пляжу. А от молоді мами і дівчата пили його відкрито серед дітей, інколи поглядаючи, де ж їхні чада.

Під вечір берег виявився засіяним порожніми стаканчиками від пива, обгортками від морозива, лушпинням соняшнику. А завтра ті ж відпочивальники будуть обурюватися, що пляж брудний і дитині ніде в піску пасочки ліпити.

Йдучи на природу, завжди дотримуйтеся головного правила – чисто не там, де прибирають, а там, де не смітять.