Посадка дерев – не тільки примноження природної скарбниці

Щовесни кожен з нас має можливість поповнити природну скарбницю рідного краю часткою своєї праці і душі, посадивши дерево. Символ життя і родини, здоров’я і довголіття – воно сповіщає нас про початок весни, дарує затінок улітку і годує своїми плодами взимку.

Сьогодні на карті Чернігівщини значна частина території забарвлена у зелений колір. Чернігівщину здавна називають квітучим краєм, а лісопаркові насадження – її зеленими перлинами.

Нещодавно, в рамках весняної лісокультурної кампанії на Чернігівщині відбувалася щорічна всеукраїнська акція «Майбутнє лісу у твоїх руках». У цьому заході вже п’ятий рік поспіль бере участь голова обкому профспілки працівників лісового господарства Чернігівщини, депутат обласної ради Йосип Райчинець.

Цього року мені також пощастило долучитися до цієї почесно місії і разом з ним та працівниками лісової галузі Чернігівщини посадити свої дерева у паркових зонах на околицях смт Ріпки Чернігівської області. Як розповів журналістам місцевого телебачення Йосип Райчинець, один із таких парків торік було започатковано представниками саме нашої політичної сили, які працюють у лісовому господарстві регіону.

Йосип Михайлович – власноруч посадив безліч дерев і вважає, що подібні акції дуже корисні. Особливо для молоді. Взагалі, посадка дерев – це не тільки примноження природної скарбниці. Цей процес також несе в собі естетичні та виховні функції, які неможливо переоцінити. Це і турбота про екологію, і наука про вміння бути відповідальним і чутливим, і відчуття колективної праці, яка об’єднує людей різного віку і професій.

«Я знаю із власного досвіду, - каже депутат, – що, посадивши дерево, людина обов’язково приходитиме до нього щоразу, коли матиме змогу повернутися на те місце. Вона покаже його іншим і зазначить: «Це моє дерево. Саме я колись його посадив». І ця людина вже ніколи не прийде сюди із сокирою, навіть не зламає гілку. А головне, не пошкодить ані свого дерева, ані будь-якого іншого».

Саджаючи цього разу свої дерева і дивлячись, як поряд зі мною це роблять інші люди, я подумала, що у сучасному вимірі вищезазначені (і подібні до них) заходи мають служити провідниками суспільної моралі, адже напоєні осінніми дощами, зігріті літнім сонцем, загартовані зимовими морозами деревця, які цього року прийняла в свої обійми чернігівська земля, зміцніють і служитимуть на користь новим поколінням, які, сподіваюся, вдячно оцінять працю багатьох людей, котрі сьогодні зберігають і поповнюють зелені багатства нашого краю.