Життя як Різдво. Різдво - як життя! ФОТОрелаксація

Скільки трепетного почуття викликають ці прості слова. Різдво... За цим криється все наше життя.

Дивлячись з висоти прожитих літ, в моїй пам'яті знову і знову постають ті незабутні святкові дні проведені у діда з бабою на далекому хуторі. Там жили напрочуд трудолюбиві та прості люди. Вони трепетно передавали нам традиції своїх пращурів, а ми, того невідчуваючи, просто гралися.

Це зараз стає зрозумілим, що ми були поруч з історією нашого народу. Але нам постійно це вибивали з наших голівок. Бога нема...Нас відганяли від церкви. Проводили «виховну роботу» і т.д. і т.п.

У нас виховували колективізм з пелюшок, забираючи новонароджених немовлят від страждаючих матерів. Все це було... А зараз, зараз трішечки не так. Зараз все по-іншому. Але, слава Богу, пам'яті не стерти. Вкотре, все постає знову і знову. А серце ледь невиплигне з душі, коли на порозі стають веселі колядники, ряжені...

Стоїш, дивишся на них, а на серці так щемить... Це ж бо Я. Це ж моє дитинство, це моя біль і радість. Це - наше з вами ДИТИНСТВО.

Вибачте за таку сумну, але правдиву сповідь. Адже у вас мабуть також виникають картини з дитинства.

Тож давайте надалі будемо передавати древні традиції наших дідів- прадідів внукам, правнукам... Давайте навчимо їх любити нашу Україну так, як любили ми з вами.

З Різдвом Вас, шановні! З повагою КВН.