Селян із сумської Алтинівки розстріляли в Чернігові

До редакції звернувся Олексій Іванович Кириченко із села Алтинівки Кролевецького району Сумської області.

«Мене дуже непокоїть минуле, — написав він, — те, як моїх близьких родичів і алтинівських селян у 1937-1938 роках розстріляли в Чернігові й поховали в Халявині. В реабілітаційній довідці вказано лише рік, число, місяць виконання вироку.

З цього видно, що в НКВС існував конвеєр знищення ні в чому не винних ні перед державою, ні перед народом простих трудівників. Прошу через газету подати розмір цих злодіянь більшовицького режиму».

Ще до 10 січня 1939 р. 17 районів нинішньої Сумської області входили до складу Чернігівської області. У 1929-1933 рр. тут, як і в Україні, масово розоряли заможних селян, примушуючи їх усе віддавати державі, багатьох виселяли в Сибір.

У січні 1930 р. в Алтинівці був заарештований Юхим Трофимович Карась (народився у 1870 р.) за те, що мав землю, добре її обробляв і мав худобу. В лютому того самого року особливою трійкою ПП ОГПУ він засуджений на виселення в Туруханський край із конфіскацією майна. У селі Черемшани Верхньоесаульської сільради Манського району Красноярського краю і завершилося життя українця.

Репресованих із Кролевецького району в 1937-1938 рр. звозили в Чернігів. Чим вони завинили?

На лютнево-березневому 1937 р. пленумі ЦК ВКП(б) головні прорахунки в соціально-економічному розвитку СРСР були покладені на «шкідників» та «ворогів народу». Так був даний старт «великому терору».

Згідно з постановою політбюро ЦК ВКП(б) «Про антирадянські елементи» від 2 липня 1937 р. було наказано всім секретарям обласних і крайових організацій та всім обласним, крайовим і республіканським представникам НКВС взяти на облік усіх куркулів та карних злочинців, які повернулися на батьківщину, з тим, щоб найворожіші з них були негайно заарештовані та розстріляні в порядку адміністративного провадження їхніх справ через трійки, а решта, менш активні, але все ж таки ворожі елементи, були б переписані та заслані в райони за вказівкою НКВС».

Із Москви в регіони було спущено плани, скільки людей розстріляти, скільки посадити в табори. Спочатку Чернігівській області було доведено ліміт у 300 осіб за першою категорією (розстріл) та 1300 осіб за другою (заслання в табори). Та вже 6 листопада ліміти першої і другої категорії становили, відповідно, 1100 та 2800 осіб.

А співробітники НКВС намагалися відзначитися і перевиконували плани. Тому станом на 7 грудня в області було заарештовано 7265 осіб, з них 4585 селян-«куркулів».

Чернігівська «трійка» дуже оперативно станом на 1 січня 1938 р. засудила 5150 громадян, з них 1700 душ — до розстрілу. Загалом за 1937-1938 роки на Чернігівщині, за попередніми підрахунками, розстріляно 1954 особи.

У Кролевецькому районі Конотопська опергрупа НКВС з 5 липня по 28 грудня заарештувала 60 осіб, з них розстріляно 25 (в тім числі 17 селян). Потрапили під розстріл і деякі алтинівці, які тоді вже не проживали в селі. Так, уродженець села Федір Опанасович Ільяшенко (Ілляшенко), 1921 року народження, освіта початкова, безпартійний, був розстріляний 1 квітня 1938 року в м. Сталіно (Донецьк). Реабілітований у 1960 році.

У Чернігові репресованих розстрілювали в приміщенні НКВС. Потім трупи вивозили в ліс під селом Халявин. Там завершився життєвий шлях більш як 2000 селян, учителів, робітників. Тисячі заарештованих чернігівців, які потрапили в сталінські табори, здебільшого теж загинули від недоїдання, виснажливої праці на лісоповалі, на ритті каналів.

На знімку: Місце поховань репресованих у 1937-1938 рр. у лісі поблизу с. Халявин

Збільшити

Збільшити