"Тіло не можна було опізнати": на Чернігівщині попрощалися із прикордонником Василем Ткаченком

23 вересня у селі Великий Щимель Сновської громади попрощалися із прикордонником Василем Ткаченком. Він загинув 28 березня під час оборони Чернігова. Проводять чоловіка в останню путь лише через пів року, бо тіло обгоріло і його не могли опізнати. Весь цей час рідні і друзі сподівалися, що Василь живий, і чекали на нього.

Василю Ткаченку було 34 роки. Захисники Чернігова потрапили у ворожу засідку. Росіяни обстріляли машину та вона загорілася. Його побратим Олександр згадує, як востаннє бачив товариша.

"Коли він виїжджав на бойове завдання, він сідав у пікап на борт і у нього була посмішка щира, від душі. Ще помахав руками і сказав: "Хлопці, тримайтеся! Завтра побачимось".

Колега Олександра Ступак каже: "Тіло не можна було опізнати, так довго йшла процедура ДНК. Тільки на днях дізналися про ДНК".

Заступник начальника Чернігівського прикордонного загону Юрій Безкостюк розповів, що ворог використав абсолютно все, що тільки міг використати, застосував всі види озброєння, в тому числі і гранатомети, і вогнемети.

У Василя залишилися дружина і двоє маленьких дітей.

Провести Василя в останню путь прийшли кілька сотень людей. Вони вшанували його пам'ять квітами і хвилиною мовчання. Похоронна процесія йшла від дому до центру села. Там захисника зустрічали на колінах.