Стережіться хом’яка й мишу, щоб не влаштували вам… туляремію

Туляремія – це гостра інфекційна хвороба тварин і людини. Патогенні мікроорганізми перш за все вражають лімфатичну систему, шкіру та селезінку.

Збудник хвороби – туляремійна паличка (Francisella tularensis). Основним джерелом зараження людини є гризуни – полівки звичайні, водяні щури, хатні миші, зайці, хом'яки, ондатри та інші.

Також можуть заражатись сільськогосподарські тварини - вівці, корови, коні, свині. У навколишнє середовище збудник виділяється з організму хворих гризунів із фекаліями та сечею.

Про це застерігає держустанова Чернігівський обласний лабораторний центр МОЗ України.

Людина може заразитись збудником туляремії під час контакту із хворою твариною; під час купання у забруднених бактеріями водоймах та при вживанні сирої води із джерела; при вживанні в їжу недостатньо термічно обробленого м'яса зайців, кролів; при укусах кровососними ектопаразитами (кліщі, комарі, ґедзі), які переносять збудник туляремії від хворих тварин до людини. Існує сезонність захворювання, що припадає на весняний та осінній періоди.

В Чернігівській області виділення культур туляремії починалось ще у воєнні роки, щорічно від мишоподібних гризунів, кліщів, з води рік та озер. В післявоєнні роки в області неодноразово відмічались епідемічні спалахи туляремії, при яких реєструвались десятки і сотні хворих виразково-бубонної і бубонної форм. За останні двадцять років спостереження, захворюваність в області на туляремію має спорадичний характер. Так у 1999 році було зареєстровано 5 випадків захворювання, а в 2005 році - один. З 2006-2018 рік в області не зареєстровано жодного випадку захворювання.

Щоб виявити збудника у природі та не допустити його розповсюдження, щорічно, в лабораторії особливо-небезпечних інфекцій ДУ «Чернігівський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров'я України»», проводяться дослідження матеріалу із об'єктів навколишнього середовища. З 1999-2018 рік було виділено 117 культур Francisella tularensis. Культури виділялись з води озер, із скирти соломи, від мишоподібних гризунів та іксодових кліщів.

При дослідженні гризунів та кліщів в організмі також виявлялись антитіла та антигени до даного збудника, що свідчить про циркуляцію туляремійного збудника в навколишньому середовищі.

Туляремія відноситься до інфекцій, які керуються засобами імунної профілактики. Основним ефективним методом боротьби із захворюваністю на туляремію є вакцинація населення живою ослабленою туляремійною вакциною, перш за все людей із групи ризику (мисливці, кухарі, рибалки, ветеринари, сільськогосподарські робітники). З 2013 року вакцинація населення, нажаль, не проводиться із-за відсутності зареєстрованої вакцини в Україні, тому, профілактика захворювання зводиться до боротьби з гризунами, комахами та використанню індивідуальних засобів захисту.