Асоціальна дитина, законсервована драбина та п’ятниця, 13-те…

П’ятниця, 13-те…

Саме цієї, недвозначної дати, у Корюківці, у квартирі на п’ятому поверсі, сталася пожежа. Через дитячі пустощі з вогнем 14-річного Владислава Б. постраждала не лише квартира, де він мешкає, а і сусіди погорільців, та ще декілька квартир, які залито водою при гасінні.

Тридцять дев’ять мешканців будинку №52 по вул. Шевченка після цього випадку написали колективного листа у різні інстанції з проханням вплинути на сім`ю 14-річного хлопця, з вини якого сталася пожежа. Люди бояться за своє житло і власне життя…

Пустощі з вогнем і «ув’язнена» бабуся
13 червня, в обідню пору, рятувальники отримали повідомлення про пожежу.
- Після першого тривожного дзвінка ми одразу виїхали на місце виклику, – розповідає начальник караулу 9 Державної пожежно-рятувальної частини Андрій Менський. – Палав балкон на 5-ому поверсі. Якась жінка вибігла і почала кричати: «Там дитина, рятуйте!»…
Але потрапити у квартиру, де сталася пожежа, вогнеборцям було непросто. Двоє дверей – броньовані і дерев’яні – виявилися замкненими зсередини, тому рятувальникам довелося пововтузитися з ними. Вже у квартирі, серед цілковитої задимленості, відшукали господарку квартири, жінку 1939 р.н., зачинену у туалеті, двері якого були міцно підперті зовні. На запитання пожежників, чи є ще хтось у квартирі, жінка відповіла: «Ні». Потім, мабуть, оговтавшись від шоку, сказала, що там її онук. Хлопця знайшли у спальні, під ковдрою. Доки рятувальники, викликавши підкріплення, продовжували гасити пожежу, погорільцям викликали «швидку».
Імовірною причиною загоряння рятувальники називають пустощі з вогнем 14-річного підлітка, який, розклавши багаття на балконі, злякався вогню і заховався у кімнаті. Навіщо він це зробив, замкнувши перед цим бабусю у туалеті? На це запитання навряд чи хтось дасть відповідь, бо мешканці будинку переконують, що Владислав має серйозні вади здоров’я і може становити небезпеку для оточуючих.
Мама хлопця відмовилася від будь-яких коментарів.

“На відновлення квартири треба тисяч 60…»
Значної шкоди вогонь завдав і квартирі №25, яка розташована через стінку з тридцять четвертою, де сталася пожежа. Мешкає там Василь Макаренко. Його мама, Валентина Олександрівна, згадує події того дня:
- Син саме був у Чернігові, коли йому подзвонили знайомі і повідомили, що горить наш балкон. Я в це просто не могла повірити, адже знала напевне, що нічого у нас там не могло загорітися, бо вся побутова техніка була відключена. Щоправда, холодильник працював. Одним словом, коли прибули додому, то вже палав наш балкон, оббитий дерев’яною вагонкою, пластикове вікно, зайнявся тюль і дим валив у зал.
У результаті – повністю вигорів зал, меблі, зіпсовано телевізор – його залили водою, стелю ледь відмили і у залі, і у прихожій, бо дим «зайшов» і в інші кімнати. Покликали майстра, щоб оцінив, у скільки обійдеться відновлення хоча б одного залу, сказав – десь у 12 тисяч гривень. А ще меблі, балкон, вікно… Тисяч 60, напевне, треба буде. Та ми не позиватимемося до сусідів – їх теж можна зрозуміти: вони не хотіли цього, а що можна вимагати з хворої дитини…
Очевидці події кажуть, що наша квартира могла б і не постраждати, якби пожежники одразу виїхали автодрабиною, а не чекали на неї ще певний час…

«Законсервована» автодрабина
І справді, знаючи, що пожежа сталася на балконі 5-ого поверху будинку, і, скоріш за все, знадобиться автодрабина, напрошується логічне запитання: «Чому ця техніка не виїхала одразу?». Про це ми поцікавилися у начальника 9 Державної пожежно-рятувальної частини Віталія Омеляненка. Ось що він відповів:
- Треба розуміти, що на цілодобове чергування по охороні району заступає одне відділення на одному пожежному автомобілі. У разі його виїзду, для несення служби викликається резервний караул, який за необхідності виїздить на місце події на резервному автомобілі. А щодо автодрабини, то наказом нашого управління, через брак штатної чисельності водійського складу, вона перебуває «на консервації», тобто на бойовому розрахунку її у нас немає. Інакше кажучи, вона є у наявності, але користуватися нею ми не маємо жодного права, оскільки штатом не передбачено водія, який був би закріплений за нею.
Усього маємо п’ять водіїв: старшого і – по одному у чотирьох караулах. Якби, скажімо, на зміну заступало по двоє водіїв, тоді вирішилося б і питання з безперешкодним виїздом автодрабини. На сьогодні ж, щоб люди розуміли, її використання є прямим порушенням техніки безпеки, за яке посадова особа, що дозволила її виїзд, може понести серйозне покарання у разі травмування на ній працівників. Це треба чітко всім розуміти.
Пожежа у багатоповерхівках не передбачає негайний виїзд автодрабини. Зазвичай рятувальники справляються без неї, тим більше, що у багатьох районах нашої області такої техніки просто немає…
Отже, виходить, те, що автодрабина не виїхала одразу, зовсім не означає, що збитки від пожежі були б меншими для обох обгорілих квартир. Загоряння на балконі неповнолітнього палія все одно б перекинулося на суміжний балкон В. Макаренка, зважаючи на обсяги і особливості цієї пожежі, суху погоду і т.ін. Деякі квартири поверхами нижче, теж частково постраждали від обгорілих деталей, які падали з 5-ого поверху…
Ну, що ж, така робота у рятувальників, лаври їм дістаються значно рідше претензій. У таких критичних ситуаціях, як пожежа, людям завжди здається, що вогнеборці зволікають, не поспішають і взагалі – щось навмисне роблять не так.

Стукати в усі двері
Сьогодні усі потроху оговтуються від того, що сталося у п’ятницю 13-ого. Хтось лише підбиває суму збитків, інші вже щось ремонтують – життя триває. Але ця пожежа, без перебільшення, стала точкою кипіння для мешканців усього будинку. Люди не хочуть жити у постійному страху залишитися без даху над головою, а саме до цього, на їх переконання, рано чи пізно може призвести сусідство з Владиславом Б. Його сусіди хочуть, аби хлопця примусово відправили на обстеження і за потреби – лікування у спецзаклад, оскільки мама, з їх слів, категорично не дослухається до громадської думки. Як варіант – допомогти їм розміняти квартиру на житло у приватному секторі, щоб не наражати на небезпеку сотні людей.
Свої побоювання і прохання про допомогу вони оформили у лист-звернення, який надіслали районній, міській владі, Корюківській ЖЕК і редакції «Маяка». Щоб не бути голослівними, подаємо його без змін.
«Ми, мешканці будинку №52, що по вул. Шевченка у м. Корюківці, звертаємося до усіх структур влади у нашому місті з проханням допомогти з вирішенням питання безпечного проживання у квартирах цього будинку.
Останньою краплею до написання звернення стала пожежа 13 червня ц.р. з вини неповнолітнього Б. Дитина проживає у квартирі з матір’ю і бабусею, має інвалідність і неадекватно поводиться у суспільстві. Мама працює, а поважного віку бабуся не в змозі проконтролювати дії онука. Часто дитина залишається взагалі без нагляду.
Хлопець неодноразово провокував небезпечні ситуації, але висновків батьками не було зроблено (батько дитини має іншу сім`ю і проживає окремо). Так, за тиждень до пожежі він розпалив багаття на балконі і кидав палаючі папірці з п`ятого поверху. Біля під’їзду сиділи його мешканці, які зробили зауваження, після чого багаття було погашене. Це можуть засвідчити В. Панько, І. Мазко, Л. Івченко.
Минулої осені підліток серед ночі викрутив крани з батарей опалення і водою залило сусідів з нижнього поверху. Неполадки ліквідували працівники ЖЕК. Незадовго до пожежі сусіди відчули запах газу і зуміли відвернути лихо. Часто пізно ввечері та вночі хлопець грюкає, рухає меблі, і сусіди лише здогадуються, чим бавиться Владик.
Ми йдемо на роботу і не знаємо, чи буде куди повертатися, лягаємо спати і боїмося – чи прокинемося.
Ще, роком раніше, Владислав зачинив вхідні двері, тож бабуся, яка наглядала за ним, залишилася у під’їзді, доки він «експериментував» біля діючої газової плити. Сусіди благали відчинити двері, але хлопець жодним чином не реагував. Згодом працівник МНС відкрив двері і – лиха не сталося. Цього ж року, взимку, зачинившись зсередини, він закрив на балконі свою бабусю у легкому одязі. Жінка дуже перемерзла і тривалий час лікувалася у ЦРЛ. Також неодноразово викидав речі з балкона: чоботи, сапи, книги, фото, різний непотріб. Спричиняв затоплення сусідів.
Дитина – асоціальна, не спілкується з дітьми і оточуючими. Перебуває на індивідуальному навчанні у Корюківській ЗОШ І-ІІІ ст. №1.
Ми благаємо владні структури допомогти вирішити цю проблему, позаяк сім`я хлопця її не вирішить. Підліток ігнорує вимоги матері і бабусі. Його часто залишають у квартирі самого, без нагляду. Мати захищає свою дитину, у неї всі винні, лише не вона.
Ми розуміємо, що догляд за дитиною позбавить матір заробітку. Тоді дитину треба влаштувати у спецзаклад або ж – допомогти сім`ї поміняти квартиру на житло в приватному секторі.
Ця ситуація небезпечна у першу чергу для самого підлітка, його сім`ї і всіх мешканців будинку. Не варто чекати подальших подій – наслідком останньої є пошкоджені пожежею дві квартири і чотири, залиті водою, як наслідок гасіння.
Прохання до органів влади – не допустити трагедії з жахливішими наслідками».
Під листом-зверненням підписалися 39 мешканців цього будинку.

Почути і зрозуміти
- У всій цій ситуації мені найбільше шкода сестричку Владислава, яка мешкає у цьому ж будинку, у сусідньому під’їзді, – розповідає мешканка однієї з постраждалих квартир. – Дівчина все усвідомлює і дуже переживає за те, що сталося. Принаймні, вона – єдина з цієї родини, хто прийшов попросити вибачення у сусідів за скоєне своїм братом. На відміну від агресивно налаштованої мами, яка, здається, не розуміє, що відповідальність за дії хворого сина лежить на її плечах, і жодним чином не на комусь іншому, як то на старенькій, 75-річній бабусі…
Варто зазначити, що попри значні за нинішніми мірками збитки, до яких призвела пожежа, навіть постраждалі сусіди не тримають зла на цю родину, по-людськи розуміючи їхню проблему, від якої у цьому житті ніхто не застрахований. Але натомість хочуть, щоб і їх почули і зрозуміли. Підліток становить реальну загрозу для життя своїх рідних та інших людей. Хто поручиться за те, що завтра предметом його цікавості не стане газовий вентиль чи ще якась більш серйозна «іграшка»?

Р.S. Розповідають, що невдовзі після «гарячої події» Владислав із захватом ділився з дітьми зі свого двору тим, що пожежа і суєта багатьох людей навколо неї, йому надзвичайно сподобалися…

Маяк