Добровольці хочуть миру

Український народ у світі вважають досить спокійним, врівноваженим і практичним.

Але за останні місяці українці довели, що вони хочуть і готові стати на захист своєї Батьківщини.

Повідомляє Регіональний медіа-центр Міністерства оборони України у (м. Чернігів).

 Тисячі мобілізованих добровольців висловили своє «Так» незалежності й територіальній цілісності України. Як на заході, півночі, так і на півдні і в східних областях країни.

– Я маю намір служити в українській армії навіть після завершення цього конфлікту, – каже капітан запасу Володимир Іванович Титарчук. – Свого часу я навчався у військовому командному училищі в Орджонекідзе, а останній курс – в Харківському танковому, командував танковим взводом, ротою у військовому гарнізоні на Одещині, знаю що таке військова служба і готовий до виконання військового обов’язку.

За місяць служби у військовій частині я і мої товариші поновили свої навики у водінні бойової техніки, виконали вправи з вогневої підготовки, стріляли з танкової гармати осколочно-фугасними і бронебійними снарядами, а також зі стрілецького озброєння.

Сьогодні, як не завжди, сприймається лозунг часів Другої світової війни: «Все для армії, все для перемоги», підприємці й навіть прості робітники перераховують в стані кризової ситуації свої кошти на потреби армії, яка довгий час недостатньо фінансувалася й забезпечувалася.

Педагогічний колектив Чернігівської середньої школи №1, де навчається восьмирічний син Володимира Едуард, за ініціативою класного керівника Елли Федорівни, надав військовій частині допомогу. За власні кошти вчителі та батьки учнів придбали для військових продукти і одяг.

– Я особисто приймав участь у перевезенні гуманітарної допомоги освітян, – говорить Володимир Титарчук. – Мене вразила щирість людей, які в умовах кризи не шкодують для армії власних заощаджень, ініціюють допомогу і закликають інших небайдужих людей підтримати армію у цей важкий час.

Разом з Володимиром добровольцями прибули до військової частини і старший солдат Сергій Авраменко та молодший сержант Олександр Полулях. Сергій проходить службу на посаді старшого механіка-водія бойової розвідувальної машини, а Олександр – телефоністом самохідної гаубичної батареї. Чоловіки кажуть:

– Кожен з нас бажає країні миру, а гарантія миру в нашому світі – це ми. Агресивність сусідньої держави змусила нас пригадати свої військові професії, адже свого часу ми служили в армії. Нині ми поновили свої військові навички і готові до виконання будь-яких завдань.