Гарячка Денге подорожує світом

Гарячка Денге вірусне інфекційне захворювання, що передається з укусами комарів. Збудником хвороби є вірус Денге, що належить до одного роду зі збудниками жовтої гарячки, гарячки Західного Нілу, японського енцефаліту, кліщового енцефаліту, омської геморагічної гарячок тощо.

Про це "Високому Валу" повідомив представник державної санітарно-епідеміологічної служби Чернігівської області.

Гарячка Денге є одним з найбільш поширених у світі інфекційним захворюванням з підтвердженою реєстрацією в понад ніж 120 країнах.. Перша розпізнана епідемія гарячки Денге відбулася практично одночасно в Азії, Африці та Північній Америці у 1780 р. Протягом останніх 200 років розповсюдження хвороби значно розширилося і за останні три десятиліття досягло масштабів глобальної епідемії.

З кінця 1990-х років гарячка Денге, як хвороба що передається комарами, займає друге місце за значимістю після малярії. За даними ВООЗ приблизно половина світового населення мешкає на територіях ризику зараження гарячкою Денге - країни з тропічним і субтропічним кліматом Південно-східної Азії, Центральної та Південною Америки, Африки, Океанії, що є ареалом розповсюдження основного переносника захворювання.

Близько 40 мільйонів випадків захворювання та кілька сотень тисяч випадків тяжкої гарячки Денге реєструється щороку. Останнім часом число зареєстрованих випадків захворювання продовжує зростати. За різними оцінками щорічно 500 000 осіб з тяжким перебігом хвороби потребують госпіталізації, причому значну частку з цього числа становлять діти. Специфічного лікування гарячки, як і сертифікованої вакцини, не існує.
Гарячка Денге характеризується раптовим підвищенням температури тіла, яке триває п'ять-сім днів, головним болем, сильним болем у суглобах, іноді висипом. Хвороба часто супроводжується внутрішніми кровотечами. Наразі виділяють дві основні клінічні форми захворювання - не ускладнена та тяжка гарячка Денге.

Незважаючи на реєстрацію мільйонів хворих, дані офіційної статистики ВООЗ є заниженими з ряду причин, у тому числі:
• багато людей не звертаються за медичною допомогою;
• захворювання можуть протікати грипоподібно, які важко діагностувати;
• не всі випадки, що діагностуються, повідомляються міністерству охорони здоров'я;
• не всі країни реєструють і представляють захворюваність у ВООЗ.

По мірі розповсюдження хвороби в нові райони не тільки зростає число випадків захворювання, але й відбуваються вибухові спалахи хвороби. В даний час загроза можливого спалаху Донге існує і в Європі. У 2010 році місцева передача Денге була вперше зареєстрована у Франції і Хорватії, а завезені випадки захворювання були виявлені в трьох інших європейських країнах. Під час спалаху гарячки Денге у 2012 р. на острові Мадейра, Португалія, відбулося 2103 випадки захворювання, а завезені випадки були виявлені в п'яти інших країнах Європи, окрім континентальної Португалії. При цьому спалах на Мадейрі пов'язано з завезенням переносників інфекції - комарів.
Також гарячка Денгн є найчастішою причиною гарячок у мандрівників, що повертаються з ендемічних регіонів (виявлено у осіб, що повернулися до Італії, Японії, Франції, Швейцарії, Росії в різні роки з поїздок до Бразилії. Тайланду, Сенегалу, В'єтнаму). Таким чином, останніми роками гарячка Денге набуває статусу захворювання, що має міжнародне значення.
Особливості епідемічного процесу гарячки Денге на сучасному етапі:
• розширення ареалу (виявлення захворювання на територіях, де раніше
дана хвороба не реєструвалася);
• збільшення кількості завезених випадків до неендемічних територій;
• активація епідемічного процесу (збільшення захворюваності).
У 2013 р. епідемії гарячки Денге вже зареєстровані майже на всіх континентах . В тому числі в Росії з початку року зафіксовано 29 завезених випадків гарячки у мандрівників, що повернулися з тропічних країн, таких як Таїланд, В'єтнам тощо.

Для України епідемічний ризик щодо гарячки Денге пов'язаний з: 1) завезенням хвороби з мандрівниками та 2) можливістю завезення основного переносника хвороби (комара) з подальшою місцевою передачею інфекції при наявності завезених випадків хвороби як її первинних джерел. Виявлення хворих мандрівників в Україні наразі становить проблему клінічної медицини (низька насторога медичного персоналу щодо гарячки Денге, відсутність сертифікованих діагностичних препаратів та обладнання тощо).

На можливість завезення хвороби в Україну вказують інтенсивні міжнародні зв'язки, що має Україна з ендемічними з гарячки Денге регіонами світу, а також подібні випадки у сусідніх державах (Росія, 2013 p.). Завезення та інтродукція комарів в Україну можливе на фоні зміни кліматичних умов (глобальне потепління) і значних міжнародних транспортних зв'язків країни. Такі соціально- та кліматичні особливості вказують на досить високу вірогідність завезення інфекції Денге та в Україну.

Загальні заходи з профілактики:
1. боротьба з переносниками і місцями їх виплоду - недопущення розмноження комарів Ае. aegypti в місцях мешкання людей;
2. застосування репелентів при закордонних поїздках, у т.ч. перевізниками на транспортних засобах (літаках, морських суднах, паромах тощо);
3. заборона на імпорт шин, що були використані (переносники мають стійкі до посухи яйця);
4. пацієнти з вірусемією повинні знаходитися під протимоскітними сітками;
5. враховувати ризик зараження через переливання крові.

З метою особистої профілактики захворювання при виїзді до країн де циркулює збудник необхідно:
• мати запас репелентів (засоби захисту від укусів комах);
• носити одяг, що максимально закриває шкірні покриви;
• вікна та дверні прорізи закрити москітними сітками.
При появі симптомів захворювання (лихоманка з узагальненим болем у тілі, висипом, нудотою і блюванням) при поверненні з поїздки необхідно своєчасно звернутися до лікаря, надавши інформацію про відвідані країни і терміни перебування. За даними ВООЗ не рекомендується використовувати для лікування гарячки аспірин та нестероїдні протизапальні засоби.