Що зробити, аби ваша платіжна картка не стала трофеєм злочинців?

Одним із напрямків діяльності відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС є протидія так званим картковим злочинам. Співробітники підрозділу постійно співпрацюють з представниками служб безпеки філій банків.

Вони обмінюються пропозиціями, методикою, прийомами боротьби з «кіберкидалами». Адже лише тісна співпраця правоохоронців і банків може убезпечити платіжні системи від кримінальних інтервенцій, інформують "Високий Вал" у прес-службі міліції області.

На даний час в Україні стрімко зростає ринок пластикових карток (ПК) міжнародних платіжних систем. За темпами їх емісії ми вже обігнали Росію, в якої ще донедавна вчилися працювати. В країні діє понад 30000 банкоматів, близько 20 тисяч POS-терміналів і 35 тисяч імпринтерів. За даними НБУ, кількість карток, емітованих 40 українськими банками, становить майже 6 мільйонів, з яких 4 мільйони - міжнародні.

Україна вийшла на перше місце в Центральній і Східній Європі за темпами емісії карт Vіsa, її річний обіг зріс удвічі і становить $900 мільйонів, кількість трансакцій сягнула 17 мільйонів. Із збільшенням ринку ПК, зростає і ризик їх підробки, тому проблема безпеки стає дедалі актуальнішою. Нині серед українських еквайрів (банки, що заробляють комісію на видачі готівки) є багато дрібних і середніх банків, які не готові витрачатися на безпеку. В результаті рівень шахрайств тих операцій лишається вищим за світовий, а якість послуг - нижчою.

За даними Української міжбанківської асоціації членів платіжних систем (ЕМА), в 2011 році було виявлено 45 скімінгових пристроїв або слідів від їх встановлення, при цьому з початку 2012 року таких пристроїв виявлено вже 26.

Нині кардинг - не просто окремі шахраї, це організоване злочинне співтовариство, що має свої сайти, форуми, де новачки долучаються до таїнств ремесла, а професіонали обмінюються корисними порадами. За неофіційними даними, збитки від кардерів в Україні сягають 1% обсягу операцій з ПК. Тому за ініціативи ООН, яка, мабуть, небезпідставно вважає, що в Україні знаходиться одне з найпотужніших у Європі джерел кардер-шахрайства.

Є два види кардерів: інтернет-кардери, що працюють лише з інформацією, і реальні кардери, які оперують клонами карток.

Цікаво, що створенню шахраями будь-якої гілки кардингу передує своєрідна розвідка - збір інформації про власників карток та їхні реквізити через відкриття «офісів», що буцімто проводять операції з ПК (ті ж інтернет-магазини). Слідчі можуть кваліфікувати ту віртуальність як фіктивне підприємництво (ст. 205 ККУ), оскільки лиходії насправді нічого не продають, а створюють сліпи й чеки, відомості з яких заносять до баз даних.

Сліп - попередній рахунок, що друкує сліп-принтер на спеціальному бланку - одночасно чек і копію - та включає реквізити, що записуються вручну працівником торговельної організації чи банку (відбиток ПК, дата операції, сума, валюта, код авторизації, підписи касира і власника картки). Після завершення операції перший примірник заповненого сліпу віддають клієнту, другий лишають організації, третій передають у банк-еквайр чи процесинг-компанію.

Сліп-принтери, які встановлюють на станціях офіціантів, барменів і касирів, не друкують фіскальних чеків, які оформлює лише імпринтер. Тому злочинці намагаються якщо не отримати дані про ПК через електронний магазин, то хоча б заволодіти сліпами.

Під час обшуків у комп'ютерах зловмисників правоохоронці знаходять інформацію про сотні ПК, причому такого рівня, що здобувається не лише пристроями для скімінгу і зняття інформації з каналів зв'язку, а й «витікає» безпосередньо із банку. Особливо це стосується осіб, які відповідають за оформлення карток. Слідчі в такому разі порушують кримінальні справи за ст. 231 та 232 КК України (відповідно: «Незаконне збирання відомостей, що становлять комерційну таємницю» та «Розголошення комерційної таємниці»).

Тим часом кардинг удосконалюється. Приміром, особливість і новизна нинішньої ситуації в Україні - шахрайство у комунальних платежах, оплаті послуг кабельного телебачення й зв'язку. Аферисти складають неіснуючі рахунки у вигляді квитанцій за послуги, де вказують реквізити певного карткового рахунку спритників, і вкладають до поштової скриньки. Люди, не зрозумівши підступності каверзи, спокійно перераховують їм гроші.

На сьогодні працівники відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС готові цілодобово оперативно реагувати на виявлені випадки шахрайства, а також випадки встановлення скімінгових пристроїв (скімінг - незаконне прочитування інформації з платіжної картки), чи використання підробних платіжних карток. А також застерігаємо кожного жителя нашої області: щоб не стати жертвою кіберзлодіїв, досить виконувати три прості правила: не передавати платіжну картку третім особам, не розголошувати PIN-код і постійно контролювати обсяг коштів на картці, оформивши в банку sms-інформування зміни балансу рахунку.

Володимир ФІЛІПОВИЧ, начальник відділу боротьби з кіберзлочинністю УМВС України в Чернігівській області